Порядок визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яку оприлюднюють на веб-порталі, подання інформації, документів, звернень і скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель.

Автентичність інформації

Порядок встановлює, що якщо інформація, яку розмістили в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною є інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.

Коли ця норма може допомогти? На жаль, поки таких випадків небагато. На нашу думку, норму не можна розглядати як індульгенцію на помилки в документах замовників, наслідком яких є відмінність інформації в документах та в електронній системі закупівель. Наприклад, відмінності у розмірі забезпечення, кінцевому строку подання тендерних пропозицій, кількості та строках поставки товарів або надання послуг – невідповідність вимогам ст.ст. 21, 22 Закону, які слід виправити, оскільки обидві статті визначають зміст інформації та документа – тендерної документації, і в окремих випадках він повинен бути ідентичним.

Норма може стати у нагоді при виявленні та опрацюванні технічних помилок або описок в окремих словах або словосполученнях, допущених при складанні документів.

Автентифікація інформації

Також Порядок передбачає, що після внесення інформації в електронні поля на неї накладають кваліфікований електронний підпис посадової особи. Описана порядком процедура відповідає визначенню автентифікації у розумінні закону «Про електронні довірчі послуги».

Автентифікація – електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних. При цьому електронні дані – будь-яка інформація в електронній формі.

Усе логічно, адже відповідно до ст. 17 згаданого закону електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участі третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація у складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Таким чином накладення кваліфікованого електронного підпису посадової особи після внесення нею інформації в електронні поля обов’язкове для виконання вимоги законодавства. Вимога стосується як замовників, так і учасників закупівель.

• Замовникам слід звернути на це увагу та актуалізувати вимоги власних тендерних документацій у цій частині.

• Учасникам – не цуратись накладати кваліфікований електронний підпис під час подання тендерної пропозиції та внесення змін до неї.

Наявність цієї вимоги дає можливість чітко розділити два процеси, які пов’язані з використанням кваліфікованого електронного підпису, а саме: «КЕП на пропозицію» і «КЕП на кожен документ». «КЕП на пропозицію» – це згадана вище автентифікація, а «КЕП на кожен документ» – створення електронного документа або електронної копії паперового документа. Це різні процеси з різними метою та призначенням. Вимоги тендерних документацій мають це враховувати.

Інформація про предмет закупівлі

Згідно з п. 12 Порядку під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначають інформацію щодо:

• назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі – послуга з виконання науково-технічних робіт – у цьому електронному полі зазначають конкретну назву науково-технічної роботи);
• коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назви згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їхньої назви.

Крім цього, відповідно до п. 14 Порядку, під час внесення інформації щодо предмета закупівлі товарів і послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначають інформацію, визначену п. 12 та абзацами 2-4 п. 13 Порядку, та інформацію щодо:

• назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
• коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Отже, інформація про предмет закупівлі має містити його назву та код відповідно до класифікатора. Хоча чинний Порядок визначення предмета закупівлі не містить такого поняття як «назва предмета закупівлі», замовники завжди його вказували в електронному полі «Конкретна назва предмета закупівлі». Але Порядок все змінив, як саме, читаємо далі.

Під час закупівлі товарів і послуг необхідно вказати назву товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі та код товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. Цього замовники ніколи не робили, але можливість така є – вказувати інформацію в тому ж електронному полі «Конкретна назва предмета закупівлі». Для одного і того ж поля передбачено внесення двох різних категорій інформації. Як діяти замовникам, пояснили колеги з ДП «Прозорро»: «У системі буде трохи реалізовано інакше, тому й зазначалось, щоб номенклатуру вписувати за максимально точними знаками, а якраз узагальнений код за 4 знаком система виведе сама, наразі цей функціонал у процесі реалізації. Замовники мають зазначати тільки номенклатуру товару». (https://infobox.prozorro.org/).

Приклад для закупівлі меблів за кодом 39120000-9

     Але є «але». Якщо слідувати рекомендаціям ДП «Прозорро», до моменту додаткової технічної доробки інформація про предмет закупівлі – його назва та код відповідно до класифікатора не буде оприлюднюватися в електронній системі закупівель, що буде порушенням як ст. 21 Закону, так і самого Порядку. Щоб забезпечити публікацію зазначеної інформації, як того вимагає п. 14 Порядку, в оголошенні та в повідомленні про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі можна тимчасово використати окреме електронне поле «Узагальнена назва предмета закупівлі».  При цьому інформація про предмет закупівлі – його назва та код відповідно до класифікатора, мають відповідати аналогічній інформації, яку оприлюднили в річному плані закупівель. Пізніше інформація з цього поля, як запевняють колеги з ДП «Прозорро», буде відображатися в друкованих формах на виконання вимог Порядку.

Окремі особливості вимог Порядку та їхня технічна реалізація

Також слід врахувати окремі особливості вимог Порядку й технічної реалізації їхнього виконання в електронній системі закупівель. Наразі технічно неможливо обрати відповідно до класифікатора коди послуг, які пов’язані з постачанням таких товарів:   послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо.

Розцінка послуг окремо від товару в проєкті договору буде означати, що замовник купує дві номенклатурні позиції, відповідно замовник повинен вказати інформацію про дві номенклатурні позиції із зазначенням коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. ДП «Прозорро» знає цю проблему. До її вирішення рекомендуємо вказувати інформацію про «супутню послугу» разом з інформацією про назву товару в одному рядку і обирати код  згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає товару. Наприклад «Кондиціонер з монтажем».

Виключення

Враховуючи застосовану нормотворчу техніку, можна зробити висновок, що дія п. 14 Порядку поширюється виключно на дії замовників щодо внесення інформації в оголошення про проведення відкритих торгів, спрощених процедур і рамкових угод. Також дія п. 14 Порядку не поширюється на закупівлі послуг з поточного ремонту.

Крім полів, визначених п. 12 Порядку, у випадках, зазначених у цьому ж пункті, додатково в окремих полях заповнюють інформацію щодо:

• міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі – МНН) у разі визначення предмета закупівлі – лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засоби, замовник зазначає МНН кожного лікарського засобу;
• коду та назви медичного виробу відповідно до НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 № 159, у разі визначення предмета закупівлі – медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних вироби, замовник зазначає код та назву кожного медичного виробу.
• коду за показниками 3-5 цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі – послуга з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надається за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
• коду за показниками 2-5 цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі – роботи;
• коду та назви відповідно до Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі – послуга з поточного ремонту або послуга з виконання науково-технічних робіт.

Втрата чинності окремих документів

Наказом Мінекономрозвитку № 1082 від 11.06.2020 визначено такими, що втратили чинність, такі накази:

• Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 477 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі»;
• Мінекономрозвитку від 22.03.2016 року № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».

Попри такі «послаблення», замовники продовжують вказувати окрему інформацію, яка була передбачена наказом № 490, а саме: інформацію про джерело фінансування закупівлі та про умови оплати, які передбачені для закупівлі, оскільки відповідні електронні поля поки що обов’язкові для заповнення.

Відповідальність

Відповідальність за порушення Порядку не передбачена. Разом з цим його виконання сприяє виявленню порушення, диспозиція якого передбачена ст. 164-14 КУпАП – порушення порядку визначення предмета закупівлі. Номенклатурні позиції специфікацій відтепер є доступною для обробки інформацією, яку легко аналізувати на предмет неправильного визначення коду відповідно до Єдиного закупівельного словника. Тому ми рекомендуємо буди уважними та в кожному випадку аналізувати специфікації на предмет можливих помилок.