КОНСАЛТ ІНФО №3 – Konsaltua
Вересень 2018
КОНСАЛТ ІНФО №3

Практичні рішення від провідних тендерних експертів

Вартість:
від 190 грн
СВІТЛАНА ПАНАІОТІДІ
ЯК «ЖИВЕ» КОЛЕГІЯ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ: ЦІКАВІ ФАКТИ, ПРО ЯКІ НЕ СКАЖЕ СТАТТЯ 18
Сучасна Колегія, яка розглядає скарги у сфері закупівель, дещо інша, ніж, наприклад, ще пару років тому. Погодьтесь, це факт, про який скажуть багато хто з вас. Але є речі, які із закону не дізнаєшся. А ми вирішили розвідати, як і чим «живе» Колегія, що планує найближчим часом змінити щодо розгляду скарг. До уваги інтерв’ю з державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, членом Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель Світланою ПАНАІОТІДІ

Пані Світлано, часто учасники і замовники нарікають на те, що Колегія на розгляд скарг запрошує всіх в один і той самий час. А від цього доводиться досить довго очікувати своєї черги, що є неефективним у роботі багатьох. Чи плануєте щось змінити у цьому питанні? Скажімо, створити електронний список запрошених або іншим чином автоматизувати цей процес?

Так, таке було. На жаль, є фактори, які навіть при великому бажанні відразу виправити у роботі не вдається. Але ось вже з середини серпня Колегія працює за встановленим графіком, коли розгляд призначається на дві половини дня: на 10.00 і 14.00, і тим самим ми скорочуємо час для очікування розгляду для сторін.
Поясню, чому відбувається саме так. У нас є певна кількість виконавців, які готують нам документи для розгляду. Так, скажімо, є сто скарг, з них 30, 40 – розгляд по суті в день, а решта – для прийняття чи залишення без розгляду. Ось їх і розподіляють між виконавцями, і кожен до певного часу має проаналізувати закупівлі. З тими, що до розгляду, Колегія має ознайомитися з текстом скарги та документами, які додані до неї, та вирішити, які обґрунтовані, які ні, перевірити дотримання строків, оплату та відповідність статті 18 Закону¹. Зі скаргами, які маємо розглядати вже по суті, складніше, оскільки ми порівнюємо, що є в скарзі і що у документах учасника. На самому засіданні ми відкриваємо процедуру в електронній системі, скаргу, пояснення замовника і перевіряємо, що відповідає, що ні. Також заслуховуємо сторони, які доповідають те, з чим прийшли на засідання, якщо треба щось встановлювати чи запитувати у когось – переносимо. Тобто сам процес підготовки до розгляду скарги досить тривалий, бо перевірка всього, що я назвала, займає чимало часу, а якщо помножити на щоденну кількість скарг, то маємо відверте перевантаження.

Це наша відповідальність. Тому всі члени Колегії серйозно ставляться до кінцевого результату

На підготовку тексту рішення для його публікації у нас три дні. Колегія має вичитати підготовлене рішення, перевірити його та підписати. Після прийняття рішення по суті сам процес відтворення тексту рішення також займає час. Розумієте, це наша відповідальність, тому всі члени колегії дуже серйозно ставляться до кінцевого результату.
Як нині визначаєте склад Колегії?

Колегія діє у складі трьох державних уповноважених. Очолює роботу голова, але при голосуванні всі рівні, і його голос не є вирішальним, як деяким здається. В кінці року ми встановлюємо графік чергування на наступний рік. У нас рівна кількість днів залучення державних уповноважених у роботі в Колегії. Нема конкретно чітких призначень за скаргами. Робота в Колегії вимагає постійно бути у фокусі та приймати важливі рішення.

Не всім відомо, що є такий документ як Регламент вашої Колегії² – переважно замовники та учасники з ним не знайомі. Але, як на мене, він є вельми інформативним. Скажіть, п. Світлано, не виникали думки про розміщення його для широкого загалу?

Регламент, про який Ви запитали, визначає порядок проведення засідань нашої Колегії, процедуру, за якою вона працює. І цей Регламент є внутрішнім документом для роботи нашого органу. Тому розміщувати такого роду документи на сайті я не бачу потреби. Але якщо у когось є бажання отримати його в порядку доступу до публічної інформації, не проблема – зверніться, і ми його надамо. Регламент – це процесуальний документ. Можливо, комусь він допоможе краще зрозуміти роботу Колегії, проте я вважаю, що насамперед учасникам оскарження потрібно знати і розуміти Закон.

Чи залучаєте ви до розгляду скарг інших експертів, скажімо – технічних?

У нашій практиці це не зовсім так. Для нас залучення експертів – звернення до інших державних органів чи установ. Дійсно, такі випадки у нас були. Наприклад, нам потрібно було переконатися, чи має певний лікарський засіб «еквівалент», чи є монопольною позицією, і ми зверталися до ДЕЦ³. У подібних ситуаціях відповідь на наш запит таких установ має бути оперативною, оскільки впливає на суть прийняття рішення.

А чи буває на практиці, коли свої експертні висновки надають скаржники та замовники?

Так, надавали. Переважно це скаржники, які обґрунтовують свою позицію, хоча бували і замовники з експертними висновками. Єдине, є бажання, аби такі висновки надавали у стверджувальній формі, а не у формі припущення.

Окрема думка, застосовуєте її?

Розумієте, голосувати члени Колегії можуть і не 3:0, а 2:1. Проти може бути і голова Колегії, в усіх нас рівні голоси. І рішення приймається тоді, коли два проти одного. Про це зазначаємо у протоколі. Результат голосування – це і є окрема думка. Особисто я була як в більшості, так і в меншості.

Не так давно відбулося робоче засідання АМКУ з МЕРТУ⁴ та МОЗ⁵, де ви спільно розробили проект наказу про затвердження Методичних рекомендацій щодо закупівлі лікарських засобів. Коли їх можна очікувати офіційно? І як зможуть їх використовувати для себе замовники?

У рекомендаціях, які АМКУ дав МОЗ і МЕРТ, йдеться про вдосконалення порядку визначення предмета закупівлі лікарських засобів. На їхнє виконання нам було надано спільний проект Методичних рекомендацій МОЗ і МЕРТ, де запропоновано, щоб закупівлі проводили за принципом одна МНН⁶ – один лот. Ми провели велику робочу зустріч, отримали зауваження та пропозиції. На цьому робочому засіданні були представники як установ охорони здоров’я, так і фармацевтичного ринку. До речі, особисто вважаю, що для лікарських засобів і виробів медичного призначення як для закупівель зі своєю специфікою доцільно затвердити окремий порядок закупівлі. Все ж таки йдеться про здоров’я, безпеку і життя хворих. Межі того, як закуповувати: «один МНН – один лот», поєднання у прив’язці до визначеної суми або інше – це вже повноваження МОЗ та МЕРТ і визначення меж доцільності. Але я вважаю, окремий порядок точно вже на часі, він потрібен ринку.
Сподіваюсь, Методичні рекомендації внесуть свої корективи у регіональні закупівлі лікарських засобів. Але на сьогодні документ ще проходить погодження юристів. Підкреслю, що застосування будь-яких рекомендацій – це насамперед право замовників. Хоч і переконана, з часом заклади охорони здоров’я зможуть побачити реальну економію від такого механізму закупівлі і врешті-решт почнуть більше закупляти лікарських засобів.

Ми накладаємо штрафи відповідно до методики, і їхній розмір пропорційний порушенню

Через свою активність АМКУ змушує іноді нервувати гравців фармацевтичного ринку. Були гучні справи про антиконкурентні узгоджені дії, і на деяких учасників ринку ви наклали значні штрафи. Прокоментуйте, будь ласка.

Одним із ключових питань, за які відповідаю особисто – ринки фармацевтики та медицина взагалі. Ми розслідуємо справи про узгоджені дії учасників, що призводять до антиконкурентних узгоджених дій, зокрема, фармвиробників із дистриб’юторами. Це так звані відомі фармацевтичні справи. Якісь справи вже завершені, є виграні судові спори по них. Ще є кілька справ, які завершуються і незабаром будуть винесені на розгляд АМКУ. Штрафи накладаємо відповідно до методики, і їхній розмір пропорційний порушенню. Коли за порушеннями йде покарання, це дисциплінує всіх учасників. Ринок повинен змінюватись на краще.

Багато замовників звертають увагу на те, що навіть у випадку відкликання учасником скарги доводиться чекати на дату розгляду. Пані Світлано, проясніть ситуацію.

У нас кабінет оскарження аналогічний кабінетам у замовника та учасника. Нам у кабінет надходять скарги, але ті, що відкликані, туди не надходять, це видно тільки у самій процедурі.
Ми не моніторимо щоденно відкликання скарг, тільки перед самим розглядом по суті конкретної скарги. Часто замовники, які дізнались про відкликання скарги учасником із електронної системи закупівель, самі повідомляють про це виконавців, які готують документи на розгляд. Наприклад, Укрзалізниця дуже оперативно реагує у цьому випадку, і це насправді полегшує життя нам і скорочує строки розгляду скарги. Оскільки це підготовка рішення про припинення розгляду скарги, а не аналіз всіх документів, щоб розглядати скаргу по суті. Але ж усе одно ми повідомляємо сторони розгляду та запрошуємо їх на засідання Колегії, де й приймаємо рішення про припинення розгляду скарги. На практиці був випадок, коли скаржник на засіданні Колегії вимагав повернути до розгляду відкликану ним скаргу. За його словами, відповідальні особи учасника відкликання не робили. Колегія до цього поставилась критично, адже таке відкликання було здійснено через електронний кабінет цього учасника.

Ми змінили підхід. Почали працювати відкрито, передбачувано…

Кумедні історії під час розгляду скарг були?

Так. Мені запам’ятався випадок, коли у нас на засіданні пара, які були вільними слухачами, але представниками переможця, почувши рішення, почали радіти, цілувалися та обійматися. Скажу чесно, це було так щиро та емоційно (усміхається, – прим. ред.).
Але є і образи, неповага до членів Колегії. На жаль, ми не маємо таких прав, як наприклад, у суддів – притягнути до відповідальності за неповагу до суду. Але ми чітко розуміємо, попри будь-які емоції зі сторони замовників чи скаржників, маємо приймати об’єктивні рішення.

Спілкуючись із учасниками і замовниками, знаємо, що сьогодні є високий рівень довіри до органу оскарження. У час паперових закупівель такого не було. Як вам це вдалося? Чому змінилося сприйняття АМКУ, як гадаєте? Чи вплинула на це публічність?

Безумовно. Публічність роботи зіграла свою роль. Скажу, що ми вибудовували довіру довго. Ще коли ми працювали з паперовими закупівлями, я вперше у себе на фейсбук-сторінці опублікувала інформацію про скаргу: учасник, замовник, суть оскарження і інформацію про прийняте рішення. У всіх був шок. Бо ж від уповноваженого АМКУ такого не очікували (усміхається, – прим. ред.).
Наступним кроком були статті у спеціалізованих виданнях, інших ЗМІ, які пишуть про тендери. Я читаю лекції у вільний час в Київській школі економіки на курсі Центру вдосконалення закупівель, ми робимо бізнес-сніданки з ProZorro, де розбираємо кейси як учасників, так і замовників. Коли раніше таке було? Ніколи. Ми змінили підхід, оскільки почали працювати відкрито, передбачувано і почали відвідувати різні заходи. Тобто ми вийшли, відкрилися. Із самого початку почали пояснювати, як приймаємо рішення, як дивимось на ті чи інші обставини. Усі кажуть, формалізм – жуть. Але подивіться на це з іншого боку. Якщо нема формалізму – є людський фактор, а якщо є людський фактор, тоді може бути тут ось так, а тут інакше. А для нас важливо приймати принципові, іноді важкі, але зрозумілі рішення.

Ми – ідеологи процесу змін, але не ми приймаємо рішення про те, якими вони будуть

Нині готують законопроект № 8265⁷. Які Ваші думки щодо нього?

Ми брали участь у роботі над цим законопроектом, який вносить суттєві зміни до діючого законодавства з питань публічних закупівель.
Зокрема, щодо можливості для учасників виправляти невідповідності у поданій ними інформації та/або документах на торги протягом одного робочого дня з моменту розміщення замовником повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Це потрібні та важливі зміни, але їх треба доопрацьовувати. На мій погляд, виправити кваліфікаційні документи – це одне, а технічну частину – зовсім інше.
Також вважаю, що плату за скарги треба змінювати, але її розмір має визначити Уряд, за пропозиціями МЕРТ. І це має бути обґрунтований баланс між інтересами учасників і замовників, оскільки замовники скаржаться на тролінг, а скаржники – на замовників.
Висловлюю власну думку, аж ніяк не позицію від імені всього Комітету. На мій погляд, потрібно повертати кошти скаржнику, який довів обґрунтованість своїх претензій до замовника через розгляд скарги в АМКУ, але підвищувати і змінювати розмір плати. Далі постає запитання, як це робити у випадку часткового задоволення скарги? Це відкрите запитання. Ще має бути також і відповідальність замовників за невиконання рішень Колегії АМКУ.
Ми – ідеологи процесу змін, але не ми приймаємо рішення про те, якими вони будуть, це робить Верховна Рада, як і те, яку кінцеву редакцію цих змін врешті-решт побачить світ.

Але потрібно також розуміти, що завдання – знайти баланс інтересів учасників і замовників та відобразити його у змінах до законодавства

Вважаю, що стаття 16 Закону, в такому вигляді як вона є – джерело маніпуляції, а інколи й корупції, оскільки немає чітко прописаних документів. Який вихід може бути з цієї ситуації?

Мені здається, що уніфікована тендерна документація може вирішити багато питань. Наприклад, є замовники, які не виставляють суттєвих вимог до матеріально-технічного забезпечення учасника, а прописують тільки вимогу надати довідку у довільній формі з описом. Непотрібно підтверджувати учаснику ні власні засоби, ні оренду, ні лізинг, ні щось інше. А потім з часом виникають запитання – чому виграв учасник, у якого один стілець? Але буває і категорично навпаки. Розумієте, тут має бути знайдена золота середина. У робочих групах часто обговорюємо питання, як покращити законодавство у закупівлях. Виступи на форумах, семінарах викликають постійні жваві дискусії зі слухачами щодо важливих рішень та необхідності удосконалення процесу публічних закупівель. Приємно, люди дійсно хочуть змін. Але потрібно також розуміти, що завдання – знайти баланс інтересів учасників і замовників та відобразити його у змінах до законодавства.

Ті потужні емоції, які виникають, коли рятуєш життя конкретної дитини, допомагають жити далі й досягати всіх поставлених цілей

Давайте трішечки відійдемо від фахових проблем у закупівлях. Відомо, що Ви займаєтесь благодійністю. Але, як на мене, люди мають прийти до цього через щось, аби дійсно це не стало одноразовою акцією. Як у Вас?
Це мій погляд на життя. Я постійно віддаю частку на благодійність, але саме це я не афішую. Афішую я залучення до благодійності і формування необхідної нам культури допомоги. У мене є благодійний проект «Змінюй світ – даруй своє». Ми заохочуємо людей дарувати свій день народження та замість отримання подарунків віддавати ці гроші на благодійність. Тут взагалі не йде мова про розмір коштів, які збираєш. Допомагаєш як вважаєш за можливе, немає жодних меж.
Наприклад, на свій день народження можна отримати подарунки, а можна закликати друзів і знайомих зробити свій внесок на користь того, кого можна вилікувати, нагодувати або обігріти. Це може допомогти як тим, хто потребує цієї допомоги, так і змінити світосприйняття самого благодійника. Так, на мій день народження мої друзі та небайдужі люди зібрали кошти на апарат для штучної вентиляції легень. Кожну добу він рятує чиїсь життя. І це нехай дуже невеликий, але мій особистий вклад у покращення становища тих, кому зараз дуже важко.
Два роки тому завдяки благодійній вечері ми врятували багато дитячих сердечок, оскільки зібрали кошти на окклюдери – це такий імплант, який встановлюють у серце. І це не потребує повного розтину грудної клітини – малоінвазивна операція. Але сам апарат досить коштовний.
Або мої підопічні – «Місто щасливих дітей». Це будинок дитини, де перебувають дуже проблемні діти після складних обставин свого життя. Ми допомагаємо у багатьох повсякденних
питаннях, таких як збір коштів на їхнє
харчування. А ще організували першу уїхньому житті подорож до моря. Справді, такі справи мене дуже надихають. Ті потужні емоції, які виникають, коли рятуєш життя конкретної дитини, допомагають жити далі й досягати усіх поставлених цілей.

На завершення нашої професійної і дуже щирої розмови. Поділіться, що надихає у роботі?

Зміни! Коли те, що ти робиш, приносить користь країні. Той орган оскарження, що був тоді, як ми переступили поріг будівлі АМКУ, і зараз – різні. Ми плануємо змінювати і змінюватися далі, допоки є в цьому необхідність.

¹Закон України “Про публічні закупівлі” (Далі – Закон)
²Регламент постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, затверджений рішенням АМКУ від 19.04.2016 №11-рп
³ДЕЦ – державний експертний центр
⁴МЕРТУ – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
⁵МОЗ – Міністерство охорони здоров’я
⁶МНН – міжнародна непатентована назва
⁷Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України № 8265 від 13.04.2018
СВІТЛАНА ПАНАІОТІДІ
Державний уповноважений АМКУ
Цікаві теми номеру
ТЕМА НОМЕРА
22 СТОР.
Підняття ціни на товар: про межі розумного та 10 відсотків

Дізнаєтесь, як правильно збільшити ціну на товар у межах 10 відсотків. Отримаєте поради, як стримувати учасників від зловживань ціною. Ознайомитесь із судовим рішенням, коли підняття ціни визнано незаконним

У наш економічно нестабільний час перед більшістю замовників стоїть непросте завдання – отримати необхідні товари за оптимальними середньоринковими цінами. А при цьому ще й не допустити порушення вимог Закону щодо зміни ціни договору.

14
ТЕНДЕРНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

На шляху до ідеальної тендерної документації. Крок IV

22
ТЕНДЕРНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

Підняття ціни на товар: про межі розумного та 10 відсотків

26
РОБОТА У СИСТЕМІ

Звіт про укладені договіри. Частина ІІ. Zakupki.Prom.Ua

34
ЗАКУПІВЛЯ ТОВАРІВ

Про особливості закупівлі авто

42
ЗАКУПІВЛЯ РОБІТ

Договірну ціну залишаємо, вартість будматеріалів – збільшуємо

64
PROZORRO ПРОДАЖІ

Стань наступним успішним у продажі об’єктів малої приватизації

ВАЖЛИВІ ТЕМИ НОМЕРА
01
Про особливості закупівлі авто
02
Договірну ціну залишаємо, вартість будматеріалів – збільшуємо
03
Євроторги: коли оскаржують відхилення пропозиції після аукціону
04
Стань наступним успішним у продажі об’єктів малої приватизації
Колеги!

Чи знали ви, що з середини серпня Колегія з розгляду скарг працює за встановленим графіком і призначає розгляд скарг на 10.00 і 14.00 годину дня? Хто з вас був на розгляді скарг в АМКУ до цього, знає, як іноді довго доводилося чекати свого часу. Державний уповноважений Світлана Панаіотіді запевнила, відтепер має стати краще. А ще ми відверто поговорили про інші важливі аспекти роботи і про «життя» Колегії загалом. Все це ви зможете прочитати в інтерв’ю.

Осінь. Пора довгоочікуваних відпусток і затишшя промайнула, тепер нам із вами доведеться більше зануритися у повсякденні тендерні справи. Від деяких читачів уже почали надходити запитання і прохання розповісти, наприклад, про закупівлю транспортних засобів. Старанно виконали свою роботу – про найголовніше читайте у статті про особливості закупівлі авто.
Також у вересні виповнилось три роки проекту Є-Data. Це важливий проект, про який варто згадати. Адже його команда забезпечує виконання Закону України «Про використання публічних коштів» та невпинно працює над покращенням порталу e-data.gov.ua для кожного бухгалтера, який вносить до нього інформацію. Ми також зі свого боку вітаємо і впевнені, що і надалі «Все буде Є-Data».

Саме у цьому номері ми вирішили акцентувати увагу на питанні підняття ціни товару на 10 відсотків і розказати, які можуть очікувати наслідки, якщо ціну за одиницю товару збільшили, а не обґрунтували.
До речі, а практика оскарження відхилення тендерної пропозиції після аукціону в європроцедурі ще раз довела формулу «ТП=ТД» – тендерна пропозиція має відповідати тендерній документації. Про це знайдете у сьогоднішньому номері.
Також цього разу ми допоможемо вам оформити розподілення обов’язків у тендерному комітеті у разі звільнення працівника, який входив до його складу. Отже, як підготувати наказ про виключення зі складу одного члена комітету і включення іншого – тримайте рішення – шаблони документів.

Колеги, пам’ятайте, ми завжди з вами на зв’язку за телефоном безкоштовної гарячої лінії
0 800 30 30 31 (пн.-пт. з 09.00 до 17.00). А з вересня вже й у Facebook. Тож долучайтеся та будьте завжди з нами. Чекаємо ваших пропозицій, відгуків і запитань.

Вчені кажуть, що постійне читання книги або чергового номера журналу здатне виробляти гормони радості у промислових масштабах. Сподіваємося, після прочитаного журналу «Консалт Інфо» у вас саме так і є

До зустрічі у жовтні,
з повагою головний редактор
Олег Кушнір