Крістіно, розкажіть про свій досвід у закупівлях. З чого почався Ваш шлях саме у державних закупівлях?
Закупівлями я почала займатися ще у 2000 році, очоливши тендерний відділ державного підприємства. У цьому ж році був ухвалений Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», за яким вперше на рівні закону були встановлені правові та економічні засади здійснення процедур закупівель за рахунок державних коштів. Тож з перших кроків довелося і навчатися, і водночас вирішувати всі питання організації та проведення закупівель. І, починаючи з 2000 року, моя діяльність так чи інакше нерозривно пов’язана із державними/публічними закупівлями: розробкою внутрішніх нормативних документів з організації та удосконалення закупівельного процесу, плануванням, підготовкою та проведенням закупівель, наданням консультаційної підтримки, проведенням тренінгів, підготовкою навчальних матеріалів для замовників та учасників закупівель, моніторингом закупівель.
За кваліфікацією я інженер-будівельник з досвідом роботи керівника організації, яка була замовником будівництва об’єктів, тому закупівля робіт у будівництві для мене була і залишається найбільш близькою темою. І, на мій погляд, найбільш цікавою.

Над чим працюєте зараз? Основні напрями діяльності?
У цьому році завершена робота в межах проєкту «Прозорість та підзвітність при здійсненні дорожніх робіт на дорогах місцевого значення: міста та громади», за яким у складі команди «CoST» Ukraine здійснювала, зокрема, моніторинг та аналіз закупівель у дорожній галузі, брала участь у розробці оновленого Посібника ризиків закупівель в дорожній сфері .
Зараз надаю консультації з питань підготовки тендерної документації, пошуку рішень щодо вирішення проблемних питань під час виконання договорів на закупівлю робіт/послуг з поточного ремонту. До речі, найбільше подобаються складні для розв’язання питання, що виникають під час проведення закупівлі робіт. Проводжу тренінги щодо особливостей закупівлі робіт та послуг з поточного ремонту, розробляю та оновлюю навчальні матеріали.
У будівельній сфері нині відбуваються значні зміни нормативно-правової бази, тож постійно потрібно бути в курсі цих змін, оцінювати їхній вплив на закупівельний процес з метою можливого врахування при підготовці тендерної документації.

Знаємо, що Ви є одним з експертів із закупівлі робіт. Дайте, будь ласка, перелік основних нормативних актів, якими повинен керуватися кожен державний замовник при закупівлі робіт, окрім Закону та ДСТУ (ДБН), у сфері будівництва?
Закупівля робіт як одного з найскладніших предметів закупівлі вимагає від замовників не тільки володіння необхідними знаннями у сфері публічних закупівель, а і практичних навичок застосування нормативно-правової бази щодо планування, організації та здійснення процедур. Вона потребує відповідних знань щодо положень нормативно-правових актів та нормативних документів у будівництві, які необхідні для підготовки як оголошення про проведення торгів, так і тендерної документації, у тому числі найважливішої її складової – проєкту договору про закупівлю, а також розгляду документів, поданих учасником. Закупівля робіт з будівництва об’єкта не обмежується закупівлею розроблення проєктної документації та будівельних робіт, що має виконати підрядник. На різних стадіях створення об’єкту архітектури виникає необхідність у закупівлі супровідних роботам послуг, зокрема, експертизи проєкту будівництва, авторського та технічного нагляду, послуг інженера-консультанта. І всі ці закупівлі мають свої особливості в частині вимог до кваліфікації учасників, умов проєкту договору, порядку розрахунку ціни тендерної пропозиції/пропозиції. Навіть якщо закупівля відбувається без використання електронної системи і укладається прямий договір з виконавцем, замовник має бути компетентним у цих питаннях.
Основні нормативно-правові акти, в яких доцільно орієнтуватися та якими слід керуватися замовнику робіт, це, на мій погляд:
• закони України «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності»,
• постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»; від 11.05.2011 №560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»; від 23.05.2011 №554 «Деякі питання професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури»;
• наказ Мірегіону від 16.05.2011 №45 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів», від 13.04.2020 № 89 «Про затвердження примірних форм договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві».
До речі, найближчим часом на заміну національних стандартів Правила визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) та Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво (ДСТУ Б Д.1.1-7:2013) очікується введення в дію Порядку застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначенні вартості будівництва та Порядку застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначенні вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.

Є замовники, в яких є потреба закупити проєктні роботи по спрощеній закупівлі або відкритих торгах. При цьому вони не мають завдання на проєктування та не мають спеціалістів, які б могли скласти його. Які поради Ви можете дати стосовно вирішення цієї проблеми?
Для закупівлі робіт з розроблення проєктної документації замовник має підготувати вихідні дані на проєктування, складовою яких є завдання на проєктування. Перелік основних даних і вимог завдання на проєктування передбачений ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво. Однак не завжди замовник може самостійно визначити всі ті параметри, які мають бути зазначені в завданні на проєктування. Тож для цієї роботи є сенс залучити фахівців – інженерів-проєктувальників на умовах відповідно до законодавства.

Яка Ваша думка щодо змін до Закону, які вступили в дію 26.06.2021 р., а саме: будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів можуть закуповуватися разом з розробленням проєктної документації? Наскільки реально це зробити?
Такі закупівлі траплялися і раніше, а в цьому році кількість закупівель робіт та послуг з ремонту разом з розробленням проєктної документації зросла, особливо в дорожній сфері. Це закупівля за схемою «проєктуй та будуй», коли переможець закупівлі є як проєктувальником, так і безпосередньо виконавцем будівельних робіт або послуг.
На мій погляд, це дуже перспективний підхід до здійснення закупівель, адже передбачає врахування частини життєвого циклу об’єкта.
Застосування цієї схеми має значні переваги: скорочення строку проведення закупівель, а отже і строку виконання робіт; підвищення ефективності управління процесами проєктування та будівництва; оперативне вирішення питань щодо корегування проєктної документації у разі необхідності.
Водночас проведення таких закупівіль пов’язано із ризиками, одним з яких є ризик щодо обґрунтованості визначення очікуваної вартості.
Ризик при здійсненні закупівель за схемою «проєктуй та будуй» зменшується, якщо у замовника є підстави для визначення очікуваної вартості такої закупівлі. Наприклад, якщо замовник на підставі ретельно підготовленого дефектного акту закуповує роботи з капітального ремонту об’єкта з незначними наслідками (СС1), які пов’язані виключно з поліпшенням експлуатаційних показників, або якщо замовник при двостадійному проєктуванні має затверджену у встановленому законодавством порядку стадію «проєкт» та доручає підряднику за умовами закупівлі розроблення наступної стадії проєктування – «робоча документація» та будівництво об’єкта.
Разом з тим за відсутності затвердженого порядку визначення очікуваної вартості для таких закупівель застосування схеми «проєктуй та будуй» у випадках невизначеності проєктних рішень на стадії підготовки технічної специфікації тендерної документації спричиняє потенційний ризик безпідставного завищення очікуваної вартості.
Крім того, розроблені при виконанні договору проєктні рішення можуть призвести до необхідності зміни/уточнення попередньо розрахованої за технічною специфікацією прогнозної договірної ціни учасника-переможця на виконання будівельних робіт, яка включена до ціни укладеного договору про закупівлю. На сьогодні відсутнє методичне забезпечення особливостей здійснення таких закупівель у частині формування технічної специфікації, порядку розрахунку ціни тендерної пропозиції, умов проєкту договору про закупівлю з урахуванням можливих уточнень характеристик об’єкта будівництва за результатами розроблених при виконанні договору проєктних рішень.
Неврегульованим залишається питання стосовно порядку здійснення авторського нагляду під час виконання робіт, коли переможець закупівлі одноосібно є і проєктувальником – автором проєкту, який має здійснювати контроль за відповідністю будівельних робіт проєктній документації, і виконавцем робіт з будівництва, що може призвести до ризику виникнення конфлікту інтересів.
Впевнена, що вирішення цих питань надасть можливість мінімізувати ризики, підвищити ефективність закупівлі за схемою «проєктуй та будуй» та забезпечити комплексний підхід до реалізації інфраструктурних проєктів.

Є така позиція Державної аудиторської служби: інформація про матеріально-технічну базу учасника повинна повністю збігатися із технікою, обладнанням та механізмами, зазначеними у підсумковій відомості ресурсів кошторису на роботи. А інакше замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію такого учасника. Ви згодні з цією позицією?
Замовник при встановленні способу документального підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій встановлює перелік техніки, яка є необхідною та достатньою для виконання робіт, зазначаючи зазвичай її кількість та найменування відповідно до відомості потреби в основних будівельних машинах і транспортних засобах, передбачених проєктом організації будівництва. При цьому не повинні вказуватися посилання на конкретну торговельну марку, фірму-виробника, конструкцію або тип обладнання, а в разі необхідності такого посилання зазначається «або еквівалент». Вимога замовника щодо повної відповідності обладнання та механізмів учасника маркам та фірмам, зазначеним у відомості ресурсів, може бути ознакою дискримінації.
Відхилення тендерної пропозиції має відбуватися виключно за підставами, визначеними у статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Тож у разі відсутності в тендерній документації вимог щодо повної відповідності та співпадіння вказаної учасником інформації про обладнання, будівельні машини та механізми з даними, зазначеними у відомості ресурсів, підстав для визнання такої тендерної пропозиції невідповідною вимогам тендерної документації щодо цього кваліфікаційного критерію не вбачається.

Назвіть основні умови для закупівлі додаткових аналогічних робіт у того ж самого учасника. Як зробити це чітко за Законом, адже багато неурегульованих питань стосовно цього, наприклад, що мається на увазі під аналогічними роботами?
Умови для закупівлі додаткових аналогічних робіт визначені у п. 5 ч. 7 ст. 3 та у п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі».
Такими умовами є:
• необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг виникла після укладення договору про закупівлю;
• додаткові роботи чи послуги є аналогічними;
• закупівля таких робіт чи послуг необхідна у того самого учасника;
• закупівлю додаткових аналогічних робіт чи послуг проводять протягом трьох років після того, як укладений договір про закупівлю;
• загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 % ціни основного договору про закупівлю;
• основний договір про закупівлю укладений за результатами проведення тендера/спрощеної процедури.
Замовнику необхідно підготувати та отримати документи, що підтверджують наявність всіх без виключення умов неконкурентного відбору виконавця. Такими документами є, зокрема, обґрунтування необхідності закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника, документи, які свідчать про потребу скоригувати проєкт будівництва, відкоригована проєктна документація, позитивний експертний звіт, документ про перезатвердження проєкту будівництва, основний договір, укладений за результатами проведення тендера/спрощеної закупівлі, договірна ціна підрядника на додаткові роботи, складена відповідно до видів та обсягів додаткових робіт за відкоригованим проєктом.
Слід звернути увагу на те, що відсоток додаткових аналогічних робіт відраховується від ціни основного договору про закупівлю з урахуванням змін до нього (у разі наявності) на дату проведення такої закупівлі та з огляду на підсумкову загальну вартість з урахуванням попередніх закупівель додаткових робіт.
Неврегульованим є питання щодо ознак, за якими встановлюють аналогічність додаткових робіт чи послуг. Враховуючи можливість неоднозначного трактування поняття «аналогічні роботи», для уникнення ризику визнання неконкурентного відбору виконавця необґрунтованим при підготовці проєкту основного договору про закупівлю раджу передбачати вичерпне визначення умов таких додаткових робіт із зарахуванням до них робіт, які в результаті можливого коригування проєктної документації включені до неї додатково.

Ну і наостанок, дайте, будь ласка, кілька порад замовникам для успішної закупівлі робіт.

Закупівля робіт – це, безумовно, процес спільної діяльності замовника та виконавця. Водночас параметри, характеристики, умови майбутньої закупівлі формує замовник, і вони безпосередньо впливають на кваліфікацію та надійність підрядника, якість робіт, вартість та строки виконання і в кінцевому результаті на ефективність закупівлі. Що можна порадити для успішної закупівлі?
1. Максимально уважно вивчати нормативні документи, слідкувати за змінами нормативної бази в сфері будівництва.
2. Не копіювати безпідставно інші тендерні документації, враховувати умови вашої конкретної закупівлі.
3. Особливу увагу приділити підготовці проєкту договору про закупівлю як найважливішому документу, що встановлює порядок взаємовідносин замовника та підрядника.
4. Аналізувати причини виникнення проблем при виконанні договорів підряду, виявляти фактори ризиків та визначати шляхи для їхнього запобігання в майбутньому.

Дякую за цікаві запитання.
Хочу побажати успіху замовникам в їхній нелегкій, однак такій важливій та необхідній роботі!