Андрію, що змінилося у частині технічної реалізації за останній рік у системі Prozorro?
Загалом усе, що робиться протягом останнього року, в напрямі відкритості, спрощення діяльності закупівельників і збільшення конкуренції в закупівлях. Якщо взяти календарний рік, то тільки рік тому ми отримали підписані зміни або ж нову редакцію закону¹ та імплементували в систему майже все, що вимагали зміни.
Запустили механізм, який автоматично формує довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) для учасників конкурентних закупівель, визначених законом. Запровадили зв’язок плану закупівель із тендером. Були значно розширені можливості Prozorro Маркету і в частині його наповнення, і в технічній частині його адміністрування. Запущений новий кабінет для АМКУ². Також Prozorro інтегрували із «чорним списком» АМКУ.

Крім того, Україна, як і весь світ, зіштовхнулася із пандемією COVID-19, тому система в технічній частині та нормативна підтримка мали забезпечити можливість швидко проводити закупівлі для боротьби із пандемією та застосовувати такі закупівлі як виняток. Тож були реалізовані окремі типи звітів із позначкою щодо COVID-19 для подальшого аналізу. Щодо звітів про укладені договори: коли Уряд висунув вимогу про зазначення бенефіціарів переможців із відповідальністю про це уповноважених осіб, була переналаштована робота механізму, який формує довідки із Єдиного державного реєстру. Він повинен був спрацьовувати і у відношенні звітів по закупівлях COVID-19. У цих довідках з’явилися дані щодо бенефіціарів переможця для спрощення діяльності уповноважених осіб.
Звичайно, величезна кількість змін – поза візуальною частиною системи, яку бачать користувачі. Ми технічно покращуємо систему в архітектурній частині, вдосконалюємо та оптимізуємо нашу базу даних, повністю переробили модуль аукціонів, переходимо на нові підходи програмування, внесення і зберігання інформації.

Насправді якщо взяти умовний календарний рік і порівняти його із попереднім, то кожен із учасників екосистеми зможе відчути, що помилок у роботі стало значно менше. Ми запустили Bug bounty – такий вид тестування, у який залучають ентузіастів, так званих «багхантерів», які шукають вразливості систем. Такі ж Bug bounty запровадили і працюють щодо системи й майданчиків. Не на продуктивному середовищі, звичайно, але на тестових, які повністю дублюють продуктивні. І отримали результати, якими ми дуже задоволені, вони дозволили стати всій системі ще більш надійною.

Андрію, щодо нової редакції Закону: розкажіть детальніше про зміни.
У межах нової редакції Закону передбачено величезний обсяг змін, який ми зобов’язані реалізувати в технічній частині електронної системи публічних закупівель України. Величезний насамперед тому, що ці роботи в процесі реалізації викликають коригування майже всіх модулів системи, вони мають бути комплексно відтестовані. Це такі модулі як аномально низька ціна пропозиції учасника, 24 години на виправлення помилок, спрощена закупівля, торги з обмеженою участю, новий порядок оскарження, забезпечення роботи уповноважених осіб і проходження ними тестування. Перед нами стоять завдання ще ближче підвести Prozorro до роботи відповідно до світових сучасних практик та євродиректив, як – то враховувати вартість життєвого циклу товарів і послуг, норми екологічності тощо.

Як узагалі проходить цей процес: запускати щось нове?
Ми, умовно кажучи, отримуємо рішення або проблему щодо необхідності змін у системі, пропрацьовуємо командою те, якою має бути поведінка системи та клієнтів системи з точки зору їхніх вимог і бажань. Далі аналізуємо модулі, які будуть задіяні. Описуємо зміни у вигляді документа, який стане основою для технічного завдання майданчикам. У цей час логіка змін або ж вимоги стають доступними майданчикам. Після внутрішнього узгодження реалізації передаємо на розробку нашим розробникам. Розроблений програмістами функціонал тестують на кількох середовищах. Ми маємо пам’ятати про вимоги до стабільності роботи системи. Прописуємо технічне завдання та випускаємо типові сценарії тестування майданчиків. Майданчики розробляють функціонал у себе та тестують взаємодію із розробленим нами функціоналом на «предпродуктивному середовищі». Майданчики звітуються про успішно здійснені доробки. ДП «Прозорро» тестує наробки майданчиків і ухвалює рішення щодо дати виходу в продуктив функціоналу.

Чому введення в дію нового закону та реалізація змін у Prozorro не запрацювали синхронно?
Рік тому, після того, як зміни були подані на підпис Президенту, ми зібралися із колегами з Департаменту сфери публічних закупівель³ для оцінки необхідних доробок системи і часу, який буде необхідний для цього. Розуміли, що неможливо імплементувати весь обсяг змін за пів року й пріоритезували найкритичніші зміни і взяли їх у роботу. Власне це і є причиною того, що не всі зміни одночасно вийшли в продуктив разом із набранням чинності нової редакції Закону. Ми, на жаль, зовсім трохи не встигли із релізом норм аномально низької ціни та норми 24 години до дати набрання чинності закону, хоч і намагалися встигнути. Проте випускати у продуктивне середовище невідтестований або недороблений функціонал у наших реаліях неможливо, це зупинить роботу системи. Ми натомість намагаємося оптимально підходити до нашого найголовнішого та найдорожчого ресурсу – людей, які ці зміни роблять. Не можна взяти й збільшити кількість розробників за один день або місяць вдвічі. Це призведе до того, що нам необхідно буде навчати та адаптувати нових людей, переробляти наявну структуру роботи команди, що призведе до додаткових витрат часу.

Уведено в дію порядок розміщення інформації про публічні закупівлі. Система не готова була до цього нововведення. Яка мета цього порядку? І коли функціонал буде дозволяти замовникам виконувати його вимоги?
Часто в нас виникає необхідність реалізації норм, які вже визначені наказами, рішеннями тощо. Як то сталося і з Порядком № 1082⁴. Ми не врахували те, що для виконання наказу в деяких частинах необхідно буде змінити систему, наприклад, для визначення показників відповідно до НК 024:2019 або ж узагальнення коду класифікатора, за яким здійснюють закупівлю, із зазначенням показника Єдиного закупівельного словника. Тобто будь-яке найменше завдання – це три тижні на реалізацію через ґрунтовний аналіз і подальше тестування. Але необхідно зазначити, що команда розробки ДП «Прозорро» не може взяти в роботу те, що не ухвалено офіційно. І команда не може закладати в роботі умовно «-20% ефективності» в постійному режимі для того, щоб взяти неочікувані завдання. Тому для реалізації часто критичних неочікуваних завдань потрібно відкладати роботу над менш критичними, попри те, що вже йшла робота над ними. Цей процес постійний. Знов таки ми прагнемо до зменшення неочікуваних завдань, тому зараз синхронізуємося із Департаментом щодо нормативних актів. Ми міняємо наші внутрішні схеми взаємодії й практики всередині Prozorro. Проте так буває, що завдання до реалізації неочікувано приходять і зі сторони Уряду та Парламенту. Або ж очікуваний закон під час подання на підпис Президенту обростає правками, зміст яких до реалізації стає відомим лише після повернення із його підписом. Віримо в те, що бізнес-процеси оптимізуємо й ми, і державне законотворення.

На які зміни користувачі Prozorro можуть очікувати найближчим часом?
Нині завершуємо доопрацювання інструментів нової редакції Закону й реалізуємо найближчим часом функціонал торгів з обмеженою участю та можливість оголошувати закупівлі із урахуванням життєвого циклу товарів. Працюємо над електронною документацією та електронним контрактингом. У 2021-му вийде функціонал тестування уповноважених осіб із можливістю внесення персональних даних. Якщо говорити про те, як на нашу думку має відбуватися ідеальний процес виходу нового функціоналу – обговорення реалізації та розроблення нормативної підтримки мають відбуватися одночасно. Ми постійно синхронізуємся й пріоритезуємо роботу в загальній масі завдань.

Окрім того, ввели інститут менеджерів, які відповідають за окремі напрями розвитку системи. Кристина Гуцалова відповідає за оскарження і справедливість у системі. Це і взаємодія учасників та замовників із АМКУ, ДАСУ⁵, і відповідно технічна реалізація у цій сфері. Валентина Матвійчук – керує напрямом співпраці із партнерами-майданчиками, їхню роботу, авторизацію, тестування тощо. Лілія Кулік відповідає за інформаційну підтримку та веб-частину порталу Prozorro.gov.ua, Олексій Краснощоков – за централізацію закупівель та Prozorro Маркет. Я відповідаю за внутрішню частину роботи електронної системи публічних закупівель: процедури, плани, нові модулі, інтеграції із зовнішніми ресурсами. Водночас ми всі співпрацюємо із командою розробки та між собою. Загальне прагнення всієї команди – щоб у разі виходу ініціатив щодо розробки порядок імплементації будувався на командному підході із розробкою Prozorro та Департаментом сфери публічних закупівель й на виході ми отримали якісний продукт для всієї екосистеми Prozorro.
У цей час ми прагнемо до релізу всього переліку норм, визначених новою редакцією Закону, а також уже бачимо шляхи й напрями для «тюнінгу» вже запущених модулів. Тобто ми ці видимі «покращення» збираємо, і коли буде можливість взяти їх у роботу – зробимо й викладемо в систему.

Очікують інтеграцію Prozorro з казначейською службою. Коли будуть реалізовані ці зміни і що вони передбачають?
Інтеграція із Державною казначейською службою здійснюється у межах наказу «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між електронною системою закупівель, єдиним веб-порталом використання публічних коштів та інформаційною системою Державної казначейської служби України» Міністерства фінансів України. Інформаційну взаємодію забезпечують електронна система закупівель, єдиний веб-портал використання публічних коштів та інформаційна система Казначейства шляхом передання електронних повідомлень і виключно в електронній формі.
Prozorro в автоматизованому режимі передає до інформаційної системи Казначейства документи та інформацію щодо:
• унікального системного ідентифікатора договору про закупівлю,
• річного плану закупівель і змін до нього, що містять інформацію про заплановану процедуру закупівлі відповідного предмета закупівлі згідно з кодом Єдиного закупівельного словника,
• даних про договір про закупівлю та зміни до нього із зазначенням унікального ідентифікатора закупівлі,
• даних про звіт про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджує проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю, у вигляді набору електронних полів, що містять інформацію про унікальний ідентифікатор закупівлі, код згідно з ЄДРПОУ замовника,
• даних про учасників процедури закупівлі, номер і дату договору про закупівлю та змін до нього, суму, визначену в договорі.
Інформаційна система Казначейства в автоматизованому режимі передає до системи інформацію про статус реєстрації бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на підставі договору про закупівлю в органах Казначейства, здійснення оплати за договорами про закупівлю, що містить унікальний системний ідентифікатор договору про закупівлю, дату платежу та суму. Казначейство щодня надає до електронної системи закупівель інформацію про розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, зареєстрованих у Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, у формі електронного повідомлення. Окрім того, передбачена передача даних від ДКСУ до єдиного веб-порталу використання публічних коштів на стороні ДКСУ. Для чого ми це робимо? Аби рано чи пізно прийти до повної електронізації та автоматизації взаємовідносин замовників та учасників із Казначейством. Для того, щоб замовники не були змушені носити документи самостійно в Казначейство. Щоб зменшити людський фактор в електронній системі, аби спростити роботу замовникам і дещо зняти із них навантаження.

Електронний контрактинг – розкажіть детальніше про зміни та терміни його впровадження.
Це можливість для учасників і замовників підписувати договір за допомогою КЕП/ЕЦП⁶, обмінюватися документами щодо виконання договору, реєструвати завдяки інтеграції із ДКСУ юридичні та фінансові зобов’язання у Казначействі. Знову таки головна мета всіх цих дій – спрощення роботи як бізнесу, так і замовників у електронній системі закупівель та підвищення ефективності закупівель. Маємо впевнену надію наприкінці року розпочати тестування з типовими шаблонами договорів із категорії «папір та паперові вироби» в Prozorro Маркеті та в подальшому розповсюдити практику на всі сфери системи.
Ідей, направлених на простоту та електронізацію, багато, як і надій на електронну тендерну документацію – інструмент відкритості та управління кількістю вимог щодо документів замовників.
І дуже важливо те, що будь-які зміни неможливі без участі ключових гравців системи. Ми дуже очікуємо на зворотній зв’язок та ідеї. Будемо раді чути вас, звертайтеся через будь-які канали до нас!

Редакція журналу щиро дякує за розмову п. Андрію