Розкажіть про початок своєї закупівельної діяльності (коли, з чого конкретно почалася діяльність, який склад вашої команди)?
Д.Б.: Кар’єру юриста у публічних закупівлях я розпочав у листопаді 2016 року, коли навчався на четвертому курсі університету. Тоді я пішов працювати у приватну компанію, що займалася дистрибуцією відомих засобів особистої гігієни, одним з ринків збуту якої були державні тендери. Саме в цей час я подав для участі у допороговій закупівлі свою першу пропозицію, яка, звісно, була відхилена (сміється – прим. редактора). Після закінчення навчання я переїхав до Києва, де працював у приватній компанії, що займалась організацією послуг їдалень та кейтерингом. Ця компанія дала мені можливість оскаржувати без будь-яких обмежень, і саме там я вперше відчув смак оскаржень великих багатомільйонних тендерів. Вже після цього, у лютому 2019 року, мене покликали в свою команду «SmartTender», де я працюю і донині. Тоді я став першим юристом на майданчику, і з того часу наша команда тільки розширюється.
Я.Т.: Я почав працювати у сфері публічних закупівель з 2019 року. До того часу, відразу після закінчення університету, працював помічником адвоката, але згодом захотів дещо змінити сферу юриспруденції. Так я потрапив до приватної консалтингової фірми, яка консультувала як учасників, так і замовників, де вперше познайомився з тендерами в цілому. На той час для мене це було щось абсолютно нове, оскільки з закупівлями не стикався жодного разу. У голові спершу не вкладалося, як через дрібні, формальні (на перший погляд) помилки компанії втрачають десятки мільйонів гривень. Це трохи відрізнялось від отриманого досвіду в судовій сфері. Користуючись можливістю, передаю полум’яний привіт керівниці, яка зуміла виростити в мені любов до закупівельної сфери. Згодом, набравшись знань та «болючих шишок», у вересні 2019 потрапив до «SmartTender», де ми разом з Дмитром почали будувати власну юридичну команду.
А.К.: Влітку 2020 року будівельна компанія, в якій я працювала, вирішила брати участь у публічних закупівлях, і я з головою поринула в цей напрям, заручившись підтримкою юрисконсультів «SmartTender». Після цього моєю метою стало приєднатись до цієї команди, тому що підхід до роботи та цінності, які транслює компанія, мені дуже близькі. Швидко розібратися у сфері закупівель мені допоміг досвід у судових справах, адже з 2011 року я працювала у сфері господарського права та процесу, брала участь у судових засіданнях і писала позови незліченну кількість разів. Спочатку, звісно, було складно зрозуміти логіку оскаржень до АМКУ, тим паче, що результати оскаржень подекуди не вкладались в моє розуміння законів та здорового глузду. Але Дмитро та Ян привчили мене до такого розуміння закупівельних процесів, який я про себе називаю «серфінг»: коли постійно треба слідкувати за хвилею та розуміти, що ти не можеш просто йти проти системи, а повинен ніби піднятись над нею та грати за правилами мінливої стихії.

Дмитре, як ви почали розвивати напрям підтримки та консультування клієнтів майданчика?
Д.Б.: До того, як я прийшов в компанію, юридичні питання закривались або шляхом залучення зовнішньої підтримки (аутсорсу), або власними силами менеджерів, які супроводжують клієнтів майданчика. Однак з часом таких питань ставало все більше, тому майданчику потрібен був інхаус-юрист, який зміг би самостійно закривати такі питання і працювати на результат. З першого дня мого перебування в компанії керівництво дало мені свободу дій і вибір інструментів, за допомогою яких можна здобувати результат. Так з’явились перші послуги з платного консультування, за які майданчик отримував додатковий дохід, і які перші пів року (до приходу Яна) я надавав сам.

А як у вашій діяльності з’явилося навчання та проведення семінарів?
Д.Б.: Навчання та семінари – це додатковий інструмент для залучення нових клієнтів та можливість особисто зустрітись та поспілкуватись з тими, що вже працюють з нами. Перші навчання ми провели восени 2019 року, коли офіційно була підписана нова редакція Закону – тоді ми встигли організувати кілька навчань для представників різних філій «Укрзалізниці» та деяких постачальників. Починаючи з весни 2020 року, ми повністю перейшли у формат вебінарів через усім відомі обставини. Формат вебінарів почав непогано себе проявляти. З кожним разом ми отримували все більше глядачів, і це стало стимулом не тільки готувати цікавий матеріал, але й технічно створювати якісне зображення, щоб глядачам було приємно дивитись. Тому сьогодні в нас є певний позитивний баланс між тим, як і що ми розповідаємо, і тим, який це має вигляд на картинці. У майбутньому ми також будемо підтримувати цей формат, однак ми вже дуже скучили і за офлайн-заходами. Тому якщо епідеміологічна ситуація буде триматись в нормі, то восени спробуємо провести крутий івент.

Розкажіть про співпрацю з іншими суб’єктами сфери (ДП «Прозорро», Мінекономіки, можливо АМКУ).
Д.Б.: З усіх перерахованих суб’єктів в нас найбільш сталі зв’язки, звісно, із ДП «Прозорро». Вони розробляють технічне завдання, а ми як юристи майданчика допомагаємо імплементувати його в життя, перевіряємо на відповідність нормам чинного законодавства тощо. Були й випадки, коли ми допомагали з розробкою змін до Постанови КМУ від 24 лютого 2016 р. № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків», що розроблялись, зокрема з урахуванням інтересів майданчиків. Крім того, якщо ми на практиці бачимо, що якийсь пункт технічного завдання працює некоректно щодо норм Закону, то нашою справою є повідомити ДП «Прозорро», аби якомога швидше залатати створену діру.
Щодо співпраці з Мінекономіки, то основною ланкою між нами є питання від наших клієнтів стосовно інтерпретації тих чи інших норм. Майданчик задає їх Мінекономіки, а Уповноважений орган надає офіційні роз’яснення, які майданчик потім надсилає клієнту як аргументацію відповіді на його запитання.
Щодо співпраці з АМКУ, то єдина особа, з якою ми особисто знайомі – це ексуповноважена АМКУ Агія Загребельська. З Агією ми познайомились на семінарі в серпні 2019 року, який проводився для постачальників у ДУ «Професійні закупівлі». Тоді Агія розповідала, як правильно подавати скарги, на що робити акцент, ділилась власним досвідом, а я розповідав про практику, що була в мене на той час. Після цього восени 2019 року ми отримали від Агії ексклюзивне інтерв’ю стосовно нової редакції Закону, яку тоді тільки-но підписали. Влітку 2020 року я виступав як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці ГО «Рада захисту конкуренції та споживачів», яку очолює Агія. Тоді ми разом оскаржували розпорядження АМКУ, що забороняло представникам сторін оскарження перебувати на засіданнях тендерної колегії. Під час судового процесу АМКУ самостійно скасував прийнятий акт і суд закрив провадження у зв’язку з виправленням порушення суб’єктом владних повноважень.
В іншому ж із нинішнім складом АМКУ в нас немає жодних тісних відносин чи впливів на рішення. Трапляються випадки, коли АМКУ надсилає листи нашому майданчику в межах розслідування антиконкурентних узгоджених дій, і тоді ми, юристи, допомагаємо нашим колегам надавати відповіді на поставлені запитання.

Які послуги ви надаєте?
Д.Б.: Основний наш напрям – це оскарження, якому ми приділяємо дуже багато уваги, через що маємо високий відсоток задоволених скарг. Оскаржуємо як умови, так і результати торгів, переговорні процедури, відміни торгів. Якщо клієнт просить – їздимо на засідання Колегії АМКУ і там відстоюємо права та інтереси скаржника. Також є клієнти, з якими працюємо на повному супроводі. Мабуть, єдина послуга, яку ми не надаємо – судове оскарження.
Стосовно платних послуг ми з державними замовниками майже не працюємо. Як правило, до нас звертаються постачальники, чиїм замовникам необхідна допомога. У цілому нині ми повністю зосереджені на постачальниках. У майбутньому, коли штат юристів майданчика зросте вдвічі, можна буде розширювати наші послуги і на державних замовників.

Чому ви не займаєтесь судовими справами?
Станом на сьогодні в нас є об’єктивні причини, через які ми не займаємось судовими справами. По-перше, суди довго приймають рішення, а якщо мова йде про касаційну інстанцію – це взагалі можуть бути роки. Закупівлі – динамічна сфера, де замовникам треба зараз і негайно підписати договір та отримати товар/послугу/роботу. Суди не спроможні швидко давати результат клієнтам. По-друге, під питанням залишається виконання такого судового рішення в системі «Prozorro». Поки суд винесе рішення, замовник укладе договір із конкурентом і потім повернути закупівлю на попередню стадію вже не буде можливості. А отримувати папірець на свою користь, не маючи змоги надалі його реалізувати – не те, на що ми розраховуємо, місяцями супроводжуючи процес. По-третє, для супроводу учасників у судах необхідні додаткові ресурси у вигляді або окремих юрисконсультів, які б змогли приділяти увагу саме судовим процесам, або залучення у штат команди адвоката, який міг би їздити на засідання і вести процес, якщо мова йде не про спрощене провадження. Враховуючи сукупність усіх факторів, поки ми не бачимо перспектив займатись цим різновидом юридичного супроводу.

Як проходить процес роботи із клієнтами?
Д.Б.: Нині можемо виділити 4 основних джерела, з яких ми отримуємо заявки на юридичні консультації та супровід.
1. Клієнт потрапляє на гарячу лінію майданчика, і звідти на нас його переключають наші менеджери по роботі з постачальниками.
2. Клієнт самостійно залишає заявку на отримання юридичної консультації на сайті нашого майданчика https://smarttender.biz/yuridichniy-suprovid/.
3. Клієнт звертається до нас після проведення чергового вебінару/семінару/навчального заходу.
4. Клієнт звертається до нас за рекомендацією іншого нашого клієнта.
Безумовно, останній варіант для нас є найціннішим, тому кожну нашу послугу ми робимо якісно, аби збільшити кількість тих, хто звернеться за рекомендацією.
Загалом вся наша комунікація з клієнтами проходить «онлайн»: ми ведемо переписку в соціальних мережах (чатах), отримуємо необхідні документи на електронну пошту або посиланням на «Google drive». І за це ми любимо свою роботу, бо зустрічатися «офлайн» не обов’язково – можна надавати послугу з будь-якої точки країни, просто маючи доступ до інтернету.
Окремо варто відзначити ту синергію, яка відбувається під час співпраці з постійними клієнтами, коли працюєш над кейсом в унісон з постачальником, і в результаті він здобуває перемогу. Бути корисним – це незрівнянне почуття та стимул бути кращим.
Також варто наголосити, що найголовніша цінність для нас в роботі – це чесність, вміння говорити клієнту відразу всі потенційні шанси, навіть якщо вони відверто програшні. Ми краще скажемо прямо, що в клієнта немає шансів при оскарженні, ніж заплющимо на це очі та отримаємо зайвий дохід за підготовку скарги. Гуманність та вміння вчасно доносити інформацію, навіть яку ти не будеш радий чути – ось, що справді важливо в комунікації з клієнтом. Ми цінуємо наших клієнтів та свою репутацію.

Чи залежить ваш дохід від результату, який клієнт отримав від співпраці з вами?
Система оплати юристів майданчика включає зокрема відсоток від загальної кількості грошового потоку, який ми отримуємо від клієнтів за надання юридичних послуг. Тобто всі рахунки на клієнтів ми виставляємо від імені майданчика, а в кінцевому результаті команда юридичного відділу має певний відсоток, який розподіляється між членами команди. Не варто забувати, що ми є юристами майданчика, а не профільною аутсорс-компанією, де «чек» набагато вищий. Для нас основною метою є те, щоб клієнт був задоволений нашою послугою і звернувся до нас завтра, залишаючись працювати на майданчику. В цьому одна з наших основних цінностей.
Інколи за якісні послуги клієнти додатково надсилають нам приємні подарунки, отримання яких викликає неймовірно позитивну реакцію, після чого віддача до такого клієнта збільшується в рази. До речі, як показує практика – чим менша компанія, тим більше в неї виражена вдячність.
Наш дохід не прив’язаний ані до очікуваної вартості закупівлі, ані до результату. На те є низка підстав. Щодо прив’язки до очікуваної вартості – це не є логічним, адже ми робимо однакову роботу, чи то підготовка, перевірка чи оскарження для закупівлі на 200 тисяч, чи то для закупівлі на 5 мільйонів. Щодо результату клієнта – наша робота полягає у виконанні кроків, які необхідно зробити для перемоги. Але сама перемога залежить від процесів, на які ми не можемо вплинути як, наприклад, формування цінової політики чи результати аукціону. Важливо розуміти, що коли ми здійснюємо підготовку чи перевірку тендерної пропозиції клієнта перед завантаженням, кількість документів, які готуються на тендер, та складність процесу загалом жодним чином не залежить від очікуваної вартості закупівлі. Що стосується оскарження, фіксована сума, на наш погляд, – це про чесність та незалежність поглядів. Як було сказано вище, ми завжди кажемо своїм клієнтам, коли оскарження недоцільне, та подекуди навіть переконуємо не ризикувати грошима, коли вважаємо шанси на перемогу низькими.

Ваша думка на рахунок змін до Закону України «Про публічні закупівлі», які набрали чинності з 26.06.2021? Які негативні моменти для себе можете виявити?
Майже будь-які зміни в природі мають як позитивний, так і негативний характер. Почнемо з негативного.
Перше, на що слід звернути увагу – це проміжок часу між глобальними змінами в редакції № 114-IX від 19.09.2019 і змінами в редакції № 1530-IX від 03.06.2021. Враховуючи наскільки швидко розвивається закупівельна сфера, а також кількість зауважень до прийнятої півтора року тому редакції, такий проміжок у часі для «коригування» норм Закону викликає певні запитання до роботи законотворців.
По-друге, виведення з-під дії Закону робіт з будівництва (зокрема супровідних цим роботам послуг) Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (Київська область) не може викликати позитив, адже, маючи такий прецедент, невдовзі депутати зможуть вивести з-під дії Закону закупівлі ще якихось товарів, послуг чи робіт. Такі виключення вкрай негативно впливають на побудовану прозору систему відбору учасників та переможців публічних торгів. Впевнені, що політична воля повинна була бути спрямована на те, щоб залишити зазначені вище роботи в площині публічності, нехай із певним обмеженням чи створенням окремих видів торгів у межах системи «Prozorro».
По-третє, за новими правилами обов’язковим реквізитом скарги відтепер є наявність переліку документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів щодо рішення, дії чи бездіяльності замовника, якщо оскаржуються умови тендерної документації. До чого це призвело – ми вже знаємо: більше 25 скарг, поданих 25.06.2021 (за день до набрання чинності змін), не були прийняті навіть до розгляду через відсутність тих самих доказів. Тобто маємо ситуацію, за якої АМКУ буде сам розцінювати, чи зараховувати те чи інше посилання або матеріал до категорії доказів. Також сам АМКУ грубо порушив норми Конституції України, застосувавши зворотну дію закону в часі, що прямо заборонено. Тобто бізнес вже постраждав, а бюджет неправомірно отримав кошти від суб’єктів оскарження, і це тільки початок. Ну і наостанок щодо негативу. Дуже шкода, що в епоху цифрової трансформації законодавці і представники АМКУ не прийняли рішення стосовно можливості повного дистанційного представництва сторін з офісу чи дому, обмежившись можливістю участі «онлайн» лише із зали територіальних відділень АМКУ.

А позитивні?
Серед позитивних моментів виділяємо такі:
1. Електронізація подання скарги шляхом заповнення електронних форм з окремими полями із накладенням КЕП.
2. Врегулювання строків періоду уточнень та подання пропозицій у спрощеній закупівлі. Ця зміна, по суті, повинна була бути прийнята ще влітку минулого року, аби уникнути колізій в Законі.
3. Можливість замовників укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів. Ми чекали, що норма буде викладена саме в такій редакції, виходячи із правової природи спрощених закупівель, де основною метою є швидко і в межах закону закупити необхідний товар, послугу чи роботу.
4. Приведено у відповідність багато визначень та юридичних дефініцій, тобто виконана певна редакційна робота.
Крім того, сподіваємось, що трансформація Колегії АМКУ в Комісію також призведе до позитивних змін в практиці АМКУ і більшої стабільності в ухваленні рішень.

Поділіться планами на майбутнє.
У глобальній перспективі наша головна мета – це створення конкурентоспроможної команди експертів на ринку публічних закупівель, послугами якої б користувалось широке коло постачальників. Окрім того, хотілося б, щоб люди, які займаються законотворчістю, звертались та прислуховувались до думок практиків – тих, хто кожного дня працює у сфері закупівель, знає вагомі недоліки чинного Закону і має пропозиції щодо їхнього усунення. Тому якщо хтось буде зацікавлений в нашій думці – ми готові поділитися своїми міркуваннями та пропозиціями.
Крім того, ми дуже скучили за живими виступами перед учасниками, за тими емоціями, які виникають після завершення виступу і отримання зворотної реакції. Тому якщо епідеміологічна ситуація буде в нормі, будемо думати над проведенням великого офлайн заходу у жовтні-листопаді 2021 року.

Які головні поради можете дати учасникам для успішної боротьби у публічних закупівлях? А замовникам для ефективних та вдалих закупівель, проведених із дотриманням норм Закону?
Учасникам радимо виробити звичку боротись до кінця за свою перемогу чи здобуття позитивного результату, не опускати руки на половині пройденого шляху. Мати чемних та досвідчених консультантів поруч, які могли б своєю порадою допомогти у складній ситуації, мінімізуючи потенційні втрати чи поразку. Не боятися відстоювати свої права в АМКУ, адже великі перемоги починаються з маленьких.
Замовникам же бажаємо відповідальних учасників, які б виконували вимоги тендерної документації і якісно подавали свої пропозиції. При цьому пам’ятайте, що якість поданих пропозицій найчастіше залежить саме від того, які вимоги ви поставите до учасників. Тому менше дискримінації при формуванні тендерної документації і більше об’єктивної, неупередженої оцінки пропозицій учасників під час розгляду пропозицій!