Нещодавно система електронних закупівель відсвяткувала свою третю річницю. Це, можна сказати, і ваша річниця, бо ви працювали як майданчик із самого запуску ProZorro. Три пункти ваших досягнень за ці роки?
1. Участь майданчика протягом трьох років у провадженні технічного функціоналу й розвитку ProZorro має вагоме місце в її успішності.
2. За цей час роботи отримали чимало позитивних відгуків від користувачів про простоту та легкість роботи на майданчику.
3. Створили успішну команду. За три роки роботи стали професіоналами і допомагаємо нашим користувачам досягти успішних результатів у закупівельній діяльності.

У 2015-му ДЗО був одним із перших електронних майданчиків, який приєднався до реформи публічних закупівель. Чи були побоювання, що в якийсь момент все зійде нанівець?
А.Б.: Звісно, ризики на початку розгортання системи були. Як і на початку будь-якого бізнесу вкладали певні інвестиції, а в нашому випадку ще й чималі. У момент запуску майданчика мали кілька питань: перше – чи буде працювати система та ринок публічних закупівель і друге – чи вдасться нам задовільнити потреби ринку і користувачів.
Та ми мали команду технічно, юридично й маркетингово досвідчених професіоналів. Не менш важливою стала і влучна, як на наш погляд, назва майданчика, що дала також свої плоди, які маємо сьогодні – ДЗО став одним із найбільших майданчиків системи, на якому працює близько третини її користувачів – замовників та учасників.
А.С.: Додам, що у 2014-му ProZorro був проектом інноваційним, без аналогів в Україні. Тому на нього покладали великі надії усі: бізнес, замовники, ми та команда розробників. Та зрештою більшість цілей, які були перед стартом системи ProZorro, досягнуті, а надії – виправдані.

Майданчик – це бізнес-проект. Як ви ставитесь до можливості перегляду тарифів за подавання тендерних пропозицій?
Звичайно, не заперечуємо того, що будь-яке збільшення тарифів для майданчика – позитивно. Але вважаємо, що усяка система, яка працює із бізнесом та державою, має розвиватися органічно. Тому коли розробляли постанову № 166² й обговорювали тарифи за подання пропозиції, врахували прив’язку до НМДГ³, саме від нього відштовхуються всі тарифи в системі.
Якщо говорити про те, як саме органічно має розвиватися тарифна сітка в системі, гадаємо, мають переглядати не її, а саме НМДГ. Тобто при його збільшенні збільшиться й розмір оплати, яку сьогодні сплачують учасники майданчикам.

Періодично виникають технічні проблеми у роботі майданчиків, зокрема і ДЗО. Як працюєте із клієнтами, щоб вийти із подібних ситуацій без репутаційних втрат?
Насамперед завжди відверті зі своїми користувачами і говоримо правду. Скажімо, у ситуації із GigaCloud⁴, у момент, коли відбувся збій, деякі клієнти не змогли вчасно подати пропозиції чи оприлюднити інформацію. Тому таким учасниками ми надали пряме посилання на аукціони із можливістю брати в них участь. Учасникам, які подали свої пропозицію та не могли торгуватися на аукціонах, повернули кошти.
Ми зробили диверсифікацію. Тепер є можливість, якщо один провайдер не може виконувати свої зобов’язання щодо забезпечення інтернетом наших серверів, миттєво переключитися на іншого. Вважаємо, коли є можливість забезпечити паралельне функціонування, збереження та відновлення даних, краще її берегти для подібних критичних ситуацій.
Що стосується клієнтів, розуміємо, що інвестиції в інфраструктуру майданчика – обов’язкові затрати для успішності, тому що лояльні клієнти, які постійно і безперешкодно працюють на майданчику – запорука успіху.

Чи фіксуєте IP-адреси користувачів, які працюють у кабінеті замовника або учасника? І чи надаєте ці дані на вимогу АМКУ⁵, які проводять розслідування щодо ознак змови з метою спотворення результату тендеру?
Ми схиляємось до того того, аби IP- адреса, яка зафіксована під час подання пропозиції, публічно відображалася на сайті ProZorro, тому що саме система ProZorro висвітлює те, що відбувається на ринку публічних закупівель.
Що стосується виявлення факту змови як елементу антиконкурентних узгоджених дій, звичайно, АМКУ бере до уваги не лише IP-адреси, а й аналізує поведінку учасників, зокрема, наявність співзасновників, спільних працівників учасників тощо.
Щодо фіксування IP-адрес майданчиком, то така фіксація відбувається у відповідності до вимог системи. Майданчики фіксують IP-адреси з моменту подання пропозиції. Але це не означає, що наші співробітники мають доступ до тих даних, які є доступними для учасників в їхніх робочих кабінетах.
Щодо запитів від АМКУ, то ми, як і будь-яка компанія, яка працює у відповідності до українського законодавства, виконуємо законні вимоги АМКУ та контролюючих органів. Ми зобов’язані надавати у відповідь на запит АМКУ ту інформацію, яка в нас є. Тож, ми отримуємо запити та надаємо цю інформацію, тому що її неподання призводить до відповідальності та накладання на підприємство величезних штрафів.

Нині можливість відображення IP-адрес внесена до Дорожньої карти розвитку системи, можливо, в кінці цього року або на початку наступного це буде реалізовано в системі. Усі охочі зможуть побачити, звідки подана пропозиція. Це буде зручно не тільки для АМКУ, а й сигналом для учасників, що пропозиції мають подаватися з різних комп’ютерів і найголовніше – без ознак змови.

Електронна система закупівель дуже швидко розвивається. Як гадаєте, чи буде можливість через 3-5 років голосової подачі тендерної пропозиції, наприклад, коли учасник на смартфоні заходить на майданчик і каже, що хоче подати пропозицію й зробити ставку 500 тис.? А далі все відбувається автоматично.
Через 3-5 років – легко (усміхається, – прим. редакції). Насправді, якщо подивитися на нинішній розвиток системи, то учасник уже може зберігати в своєму робочому кабінеті певні документи, які вимагає замовник у різних торгах. Наприклад, ДЗО-папка. Під час подання пропозиції учасник обирає ті документи, які йому потрібні, але їхню частину готує самостійно на кожен тендер, тому що вимоги замовників до учасників – різні.

Віримо, тендери через 5 років будуть простішими з точки зору їхнього проведення.

Чому на різних майданчиках по-різному реалізована можливість внесення інформації, що підлягає оприлюдненню?
А.С.: Ми маємо технічне завдання від адміністратора системи – ДП «Прозорро» і виконуємо його повністю. На майданчику є поля обов’язкові та ті, які можемо додати з тих чи тих причин. Наприклад, для того, аби швидко формувались статистика чи чернетки. Такі поля є необов’язковими для заповнення.
Якщо говорити про майданчик як про великий механізм, то будь-яке впровадження навіть маленького рядочка приводить до змін в архітектурі майданчика. Тобто не можна як на папері просто домалювати якесь поле, це величезний обсяг роботи. Та ми завжди намагаємося першими реалізовувати технічні новації в системі.
А.Б.: Так, дійсно, в адміністратора системи є технічне завдання для майданчиків, яке є невід’ємною частиною договору, укладеного між ними.

Технічне завдання – певний кодекс для майданчика, який зобов’язує нас реалізовувати ті чи ті поля як для замовників, так і для учасників.
Що ж стосується власних ініціатив, доробок або інших полів, ми не можемо зробити обов’язковим поле, якщо це не передбачено технічним завданням.
Якщо говорити про реєстрацію на майданчику, то алгоритм різний на різних майданчиках. Але при цьому методи ідентифікації є однаковими для всіх, як це передбачено Постановою № 166.
У будь-якому випадку, виконуючи технічне завдання на майданчику, перед нами завжди стоїть завдання зробити зручною реалізацію змін. Наприклад, можливість накласти один підпис на багато рядків плану чи можливість сформувати аналітичну статистику на майданчику – це додаткові сервіси ДЗО.
Майданчик ДЗО – це IT-продукт, який має свою архітектуру, і якщо можемо покращити роботу наших клієнтів – ми це робимо.

Розкажіть про вашу взаємодію із ДП «Прозорро» як адміністратором системи. Особливо цікавить ваша готовність до його планів щодо впровадження електронної тендерної документації.
Дуже швидко реагуємо на пропозиції адміністратора щодо покращення роботи електронної системи закупівель. У нас крута команда розробки. Що ж до електронної тендерної документації, то це була одна із наших ініціатив.
Ще пару років тому ми говорили, що давайте щось робити із певними розділами документації, які розробляє замовник. Дуже часто замовник, формуючи тендерну документацію, робить посилання на різні її пункти, які можуть заплутати учасника.
Насправді різних вимог до учасника в тендерній документації може бути багато. І першою ідеєю було те, щоб чітко визначити кількість документів, які має подати учасник. Якщо має бути поданий аналогічний договір, то це є один документ, статут – інший.
Тобто замовник в електронній тендерній документації робить умовний чек-лист, який відомий учаснику, а останній просто завантажує відповідні документи та ставить позначку виконано.
Якщо брати за основу структуру тендерної документації, то загальна інформація, наприклад, розділу «Порядок внесення змін» має бути без можливості редагування. А ось розділ, який передбачає визначення документального підтвердження за кваліфікаційними критеріями – доступний замовнику для редагування.
Деякі елементи майбутньої електронної тендерної документації вже реалізовано в системі: такі як умови оплати, джерело фінансування закупівлі. Сподіваємось, в найближчі рік-два отримаємо повну реалізацію електронної тендерної документації.

Чому замовники мають працювати на ДЗО?
Один із ключових принципів ДЗО – простота в роботі для замовників. Ми реагуємо на їхні запити та покращуємо якість функціоналу. Усім відомо, що здебільшого в тендерних комітетах працюють люди, які поєднують проведення закупівель зі своєю основною діяльністю. Для них це додаткова зайнятість, яка не має займати багато часу. Потрібно швидко оголосити закупівлю та отримати результат. Працюють з нами, тому що це зручно, ми маємо автоматизовані функціонали, за необхідності виїжджаємо до замовників та навчаємо їх роботи на майданчику.

А як щодо учасників?
Аналогічно й для користувачів- учасників. Маємо чималий додатковий функціонал, що дозволяє їм працювати ефективно, аналізувати свою участь у торгах, зберігати універсальні документи в ДЗО-папці. З практики пересвідчилися, функціонал для учасників на майданчику є досить зручний і простий.

Чи плануєте залучати екстрасенсів для збільшення кількості клієнтів?
(Усміхаються, – прим. редакції) Насправді в нас вже залучено до роботи чотири екстрасенса. У кожному напрямі роботи майданчика є свій керівник, що і є тим самим екстрасенсом, який постійно передбачає поведінку замовників та учасників, вміло та вчасно реагує на майбутні зміни в системі.
Кожен з нашої команди вірить у те, що ми робимо правильно. А ось вірити, не передбачаючи те, що відбудеться через місяць, півроку чи рік – неможливо.

Чи використовуєте штучний інтелект в роботі майданчика?
ДЗО – це IT-компанія, а будь-який IT-продукт працює із сучасними інструментами. Наприклад, нам телефонує замовник, відповідно, він спрямовується на службу підтримки. Історія про цей дзвінок у нас лишається. І вже наступного разу такий клієнт автоматично буде направлений саме до того менеджера, який уже мав із ним розмову.
У нас працює чудова пошукова система, яка аналізує поведінку користувачів майданчика й ключові слова, які вони вводять. Таким чином, запам’ятовуючи їх, система в майбутньому спрощує нові пошукові запити конкретного користувача.
Певна поведінка користувачів на сайті ДЗО дозволяє знаходити кращі рішення щодо розташування тих чи тих кнопок, розділів у робочому кабінеті.
Ми готові постійно покращувати свою роботу й реагувати на запити та побажання наших клієнтів.

¹Далі – ДЗО.

²Постанова КМУ «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» від 24.02.2016 № 166.

³Мінімальний неоподаткований мінімум доходів громадян, 17 грн.

⁴ТОВ «ГІГАКЛАУД» – компанія, яка забезпечувала роботу серверів кількох найбільших майданчиків.

⁵Антимонопольний комітет та його територіальні підрозділи.