Розкажіть коротко про Вашу компанію: сфера, обсяг ринку, основні клієнти, товари.
Група компаній «Текстиль-Контакт» – це 26 років експертизи в текстилі. Понад 1400 співробітників, 9 виробництв, 30 000 артикулів тканин, 15 000 найменувань фурнітури, 10 000 найменувань домашнього текстилю і 140 000 тисяч постійних клієнтів, 4 маркети тканин загальною площею 6300 м² і найбільший онлайн-маркет тканин в України.
У тендерах серед учасників найчастіше можна зустріти дві наші компанії – «Текстиль-Контакт» та «ТК-Домашній текстиль», кожна з яких бере активну участь у своїх сегментах. Сьогодні ми поділимось досвідом роботи у публічних закупівлях на прикладі компанії «ТК-Домашній текстиль», лідера з виробництва та імпорту домашнього текстилю в Україні. Вже понад 25 років ми створюємо затишок в оселях українців. Продукція власної торговельної марки «Home Line» представлена як у найбільших українських торговельних мережах, так і за кордоном: у країнах Прибалтики, Польщі, Італії, Грузії.
Власне виробництво складається із сучасних швейних фабрик у Києві та Одесі. Тканинами їх забезпечує власна фабрика тканин «ТК ДТ-Чернігів».
Асортимент продукції представлений більше ніж 10 000 артикулами продукції у різних категоріях: постільна білизна, рушники, подушки та ковдри, пледи та покривала, текстиль для HORECA і SPA та багато іншого.

Яка доля державних замовників та чи є ризики в роботі із ними? Як часто берете участь у публічних закупівлях?
Чверть (25%) замовлень в компанії – замовлення державних підприємств.
Так, звичайно, є ризики в роботі з такими замовниками.
Наприклад, є замовники (атомні станції, управління освіти), які невчасно, згідно з умовами договору, роблять оплати, чекаємо місяць, подаємо претензії, а потім вимушені подавати до суду. Є складні процедури приймання ними товару, де, наприклад, допуск в розмірі або в якійсь окремій деталі +-2 мм, а не 1 см. І якщо ми не дотримались цього міліметру, є ризик, що нам можуть повернути всю партію на усунення недоліків. Це такі замовники як Міністерство оборони України, Українська залізниця, Держрезерв.
Ми завжди беремо участь у публічних закупівлях – це кредо компанії «ТК-Домашній текстиль».

Які найпоширеніші категорії товарів ви продаєте через систему «Прозорро»?
Основна категорія – це домашній текстиль власного виробництва:
• постільна білизна (наволочки, простирадла, підковдри);
• ковдри, подушки;
• матраци;
• покривала, пледи;
• рушники махрові;
• рушники вафельні та махрові вироби імпортного виробництва.
У 2021 році активно почали брати участь у закупівлях спецодягу з товаром власного виробництва.

Який підрозділ Вашої компанії займається підготовкою пропозицій для участі у торгах? Який його склад?
У компанії є спеціально створений відділ тендерних продажів, який складається на сьогодні з чотирьох спеціалістів: керівника відділу та трьох менеджерів. У планах розширення відділу.

Як відбувається процес підготовки пропозиції? Як ухвалюєте рішення стосовно участі?
Участь беремо у всіх закупівлях від 50 000 грн, подаємо від 2 до 10 пропозицій на день.
Підготовка пропозицій починається з детального вивчення вимог тендерної документації.
У період уточнень намагаємося отримати від замовника роз’яснення щодо характеристик товару та документації (у випадку зазначення ним неправильної чи неповної інформації) для коректного розрахунку вартості комерційної пропозиції.
У випадку виявлення дискримінаційних умов готуємо вимоги до замовника чи скарги в АМКУ.
Здійснюємо контроль внесених змін замовником до дати подання тендерних пропозицій. Потім вже готуємо кваліфікаційні та технічні документи. Проводимо повну перевірку документів до подання на тендер. Пропозиції від 250 тис. грн перевіряють два відділи: тендерний та юридичний.
Завантажуємо тендерну пропозицію не пізніше ніж за 3 години до кінцевого строку подання пропозиції. Працюємо на електронному майданчику zakupki.prom.ua. Вважаємо його одним з найкращих і зручних. Тримаємо на контролі дати та час проведення аукціонів.

Які найпоширеніші ваші помилки під час участі у тендері можна виокремити? Та які їхні наслідки?
Переважно наші «помилки» ми знаємо ще до подачі пропозиції і пов’язані вони з неможливістю виконати вимоги замовника. Наприклад, замовник вимагає надання сертифіката відповідності на покривала, при цьому вимагає, щоб покривала відповідали вимогам ДТСУ, яке поширюється на маски хірургічні, або замовник вимагає надання в складі пропозиції документів, які отримуються від державних органів протягом місяця, при цьому термін на подання пропозицій тиждень-два.

Які поради можете дати учасникам для уникнення помилок при підготовці пропозицій?
Основний принцип при підготовці тендерних пропозицій: тендерна документація = тендерна пропозиція. Головна порада – уважно вивчайте документацію та надавайте в складі пропозиції всі документи, які нею вимагаються. Дуже часто вимога щодо надання учасником документа «схована» у розділах, де не очікуєш побачити переліку документів тендерної пропозиції.
Приведіть приклади факапів у торгах.
Тендерною документацією часто передбачено надання зразків товару. І хоча така вимога незаконна, ми її намагаємось виконати, оскільки це швидше, ніж оскаржувати умови тендерної документації або дискваліфікацію з цієї підстави. З цього приводу неодноразово у нас були ситуації, коли корумпований замовник був не зацікавлений у нашій перемозі в закупівлі та в прямому сенсі переховувався від нас, аби уникнути отримання зразків товарів: зачиняв двері перед нашими представниками зі зразками, вимикав телефон тощо.
Бувають і кумедні ситуації, коли деякі замовники прописують технічні характеристики по домашньому текстилю таким чином: підковдра – це «підодіяльник», ковдра – це «одіяло», наволочка – «наволока» і так далі.
Приклад опису вафельного рушника: «виготовлений з високоякісної тканини, створеної зі стовідсоткової бавовни. Відрізняється особливим плетінням, в результаті якого його поверхня покривається маленькими прямокутниками і нагадує вафлю. Завдяки такій незвичайній структурі вафельний рушник має безліч переваг, які відрізняють його від інших.»
Ми максимально докладаємо зусиль, щоб уникнути провалів, невдач та програшів. Якщо і були факапи, то незначні.

Які цікаві ситуації траплялись у торгах?
Одним з найцікавіших кейсів у нашій практиці є закупівля «пакунків малюка», яка, до речі, досі так і не відбулася через «Prozorro». До 2020 року такі закупівлі проводилися через ООНівську платформу UNGM, а з 2020 року постановою Уряду закупівля була передана до централізованої закупівельної організації (рік тому це була ДУ «Професійні закупівлі»). У квітні 2020 року було оголошено тендер на закупівлю майже 250 тис. «бебі боксів» на загальну суму близько 1,2 млрд грн. Закупівлю супроводжувало майже 150 сторінок технічної документації. До кожної позиції («бебі бокси» закуповуються як цільний комплексний товар, що складається із багатьох позицій) потрібно було підготувати цілу низку документів, включаючи висновки СЕС, декларації відповідності, листи від виробників та інше. Попри це, на тендер подалися не тільки реальні підприємства-виробники, але і фіктивні компанії без реальної діяльності.
Як і очікувалось, з першого разу провести тендер не вдалося, і АМКУ скасував процедуру через численні порушення як з боку замовника, так і з боку учасників. Мінсоцполітики як розпорядник коштів по проєкту замість оголошення нової процедури та проведення роботи над помилками вирішило взагалі відмовитися від видачі «пакунків малюка» в натуральній формі (не в останню чергу і через те, що шість компаній, які були залучені зацікавленими особами для зриву закупівлі у випадку перемоги непотрібного учасника, не тільки були дискваліфіковані, але і потрапили під розслідування АМКУ зі змовою на цьому тендері).
І тут наслідки однієї закупівлі (хоч і невдалої) вилилися в ухвалення цілого окремого Закону про «пакунки малюка». Верховна Рада не тільки повернула на законодавчому рівні «пакунки» у натуральній формі, але і врегулювала ad hoc процедуру закупівлі на 2020 рік – повертаючись до платформи UNGM, і з 2021 року знову через «Prozorro».
Як наслідок, в кінці 2020 року було закуплено 50 тис. «пакунків малюка» за допомогою партнерів Уряду з ООН, а в 2021 році знову почалася дивна історія з «Prozorro». Чому дивна історія? Тому що керівництво Мінсоцу не змінилося, і відповідні прагнення, насамперед «шкурні», відповідних чиновників також не змінилися. Так, Мінсоцполітки обрало як ЦЗО для закупівлі «бебі боксів» у 2021 році ДП «Українські спеціальні системи», що спеціалізується на комп’ютерному обладнанні (!), і за тиждень до кінцевого строку подачі документів на тендер спробувало внести дискримінаційні зміни до тендерної документації, які були настільки дивними та очевидно корупційними, що після подачі скарги від виробника, навіть не чекаючи рішення АМКУ, ДП «УСС» саме визнало порушення у своїх же змінах і прибрало їх, продовживши термін подачі пропозицій на три тижні.
Історія з цією закупівлею ще в процесі, і оптимізму в ній додає лише те, що в цьому році у Мінсоцу вже немає «опції» просто відмінити «пакунки малюка».

Поділіться секретами успіху участі компанії у публічних закупівлях.
Успіх – це результат роботи усієї команди, команди висококваліфікованих спеціалістів вже багато років.
Також наявність відповідного товару на складах та наявність власного виробництва, що дає можливість виконати будь-які замовлення в найкоротші терміни та за найкращими і найвигіднішими цінами, що дуже важливо для державного замовника.

Які покращення для себе можете назвати після введення в дію у квітні минулого року нового закону про закупівлі?
Беззаперечно, це можливість виправити помилки протягом 24 годин у кваліфікаційних документах під час процедури закупівлі. Ця ініціатива пішла на користь не тільки учасникам, але і замовникам. Раніше за недоліки в таких документах останнім доводилось просто відхиляти пропозиції, і прикро, що таким чином замовники дуже часто позбавлялися можливості обрати максимально вигідну пропозицію учасника. Завдяки цій ініціативі закупівлі стали більш ефективними для бюджету.
Також, враховуючи кардинальні зміни в порядку визначення розміру плати за подання скарги в АМКУ, яка розраховується залежно від очікуваної вартості предмета закупівлі, абсолютно виправданим кроком було запровадження механізму повернення коштів учаснику за подання такої скарги у разі її задоволення.

Які поради або прохання є для замовників або до електронної системи закупівель взагалі?
З точки зору учасників публічних закупівель прийнято вважати, що основна проблема в закупівлях – це корумповані замовники. З непоодинокими випадками на підтвердження цієї позиції ми дійсно стикаємося, але, на щастя, мені відомі і інші приклади, завдяки яким я можу сказати, що є абсолютно добропорядні замовники, які намагаються ефективно використовувати бюджетні кошти, але вони також мають проблему в наявності не меншої кількості недобросовісних учасників.
Отже, побажання до всіх тільки одне – дотримуйтеся вимог законодавства при здійсненні закупівель.