Які Ваші цілі як проєктного менеджера у Прозорро? Чим конкретно займаєтесь зараз?
Як ми жартуємо з нашим відділом комунікацій, я відповідаю за блок м’яса та справедливості. Справедливості, тому що я курую все, що пов’язано з нею у системі закупівель. А м’яса – тому що хіба ж буває веганська справедливість? (Усміхається. – прим. ред).
Посада, яку я зараз займаю – менеджер проєкту моніторингу та контролю, у ДП «Прозорро» з’явилася із двох причин. Перша – електронна система закупівель стала настільки розгалуженою, вирішує настільки багато різних завдань, що навколо неї почали з’являтись окремі продукти. Наприклад, це кабінети, через які працюють АМКУ¹ та ДАСУ², система автоматичних ризик-індикаторів, яку використовує остання, тощо. Ці продукти у свій час були створені, запущені, але вони і надалі потребують уваги щодо розвитку та вдосконалення.
І друга причина – у бізнесу, який працює в Прозорро, все ще залишається незадоволений попит на справедливість у публічних закупівлях. Зрозуміло, що це дуже суб’єктивна і важко вимірювана річ, але вона впливає на довіру до системи, тож із цим напрямом треба також окремо працювати.

З якими суб’єктами закупівельної спільноти взаємодієте?
Працюю із закупівельниками, учасниками, державними органами, електронними майданчиками. Основне завдання будь-якого менеджера в Прозорро – ухвалення рішень з урахуванням інтересів усіх стейкхолдерів. Очевидно, що найчастіше ці інтереси протилежні, тож виклик у тому, аби знайти і реалізувати рішення з правильним балансом інтересів.

Ваша роль у цій взаємодії?
Якщо намалювати дуже широкими мазками, то моя роль полягає у тому, щоб:
1. Визначити проблеми стейкхолдерів.
2. Знайти рішення, які будуть вирішувати ці проблеми, але при цьому не шкодити інтересам інших стейкхолдерів і загалом позитивно впливати на екосистему Прозорро.
3. Провести втілення цих рішень у життя, починаючи із законодавчого регулювання і закінчуючи комунікацією результату. Звичайно, в цьому випадку йдеться про командну роботу з профільним департаментом Мінекономіки, командою розробки ДП «Прозорро», нашими юристами, комунікаційниками тощо.

Реформування ДАСУ. Які зміни нині відбуваються і яка їхня мета?
Підтримую позицію громадських організацій, які вважають, що контроль у публічних закупівлях має бути більш ефективним і дієвим, аніж це відбувається зараз. За 2019-й ДАСУ провела моніторинг 8814 закупівель. Тільки 312 справ були передані до суду, а штрафи за порушення закону³ накладені лише на 43 осіб.
Зрозуміло, що це не той результат, який хочеться бачити бізнесу та суспільству, адже інформацію про сумнівні закупівлі ми бачимо мало не щодня.
Особисто я підтримувала позицію щодо реорганізації ДАСУ і створення Офісу фінансового контролю. Це дозволило б провести аудит всередині служби, оптимізувати штатний розклад, поставити перед співробітниками нові цілі. На жаль, сьогодні цей процес зупинено, а новий керівник ДАСУ ще не озвучив свої плани на посаді.
Тому сьогодні ми з ДАСУ співпрацюємо в напрямі вдосконалення системи автоматичних ризик-індикаторів, імплементації нової редакції закону, змін до порядку проведення перевірок у публічних закупівлях. Втім я дуже чекаю від керівництва ДАСУ чесного аналізу ситуації, визначення проблем, шляхів їхнього вирішення і часових рамок, коли це буде зроблено. Зі свого боку команда Прозорро, Департамент публічних закупівель Мінекономіки, експерти Transparency International Ukraine та ГО Громадський Контроль готові надавати аналітичну та будь-яку іншу підтримку.

Невелика кількість справ, які доходять до суду, пов’язана з тим, що ДАСУ не отримує від замовників персональні дані. Чи плануються якісь зміни в цьому напрямі?
Так, дійсно, ця проблема є. У 2019-му було виявлено та не усунуто порушення в 4884 закупівлях, а персональні дані були запитані тільки в 670 випадках (14%). З 670 випадків запитаних персональних даних порушників їх надали тільки 312 осіб (47%). При цьому порушники з великих міст і великих установ/підприємств майже не надавали свої персональні дані.
Рішення, яке ми розглядаємо – автоматизувати процес отримання персональних даних порушників із різних баз і реєстрів, аналогічно до того, як це зроблено для НАБУ та Національної поліції. Для цього слід внести зміни до закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», а саме у його статтю 10, додавши підпункт такого змісту: «11-1. доступу до баз персональних даних, володільцями і розпорядниками яких є державні органи та органи місцевого самоврядування, для виконання покладених на нього завдань, у тому числі шляхом інформаційної взаємодії в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Виконання повноважень, передбачених цим Законом, не є порушенням Закону України «Про захист персональних даних» в частині обробки персональних даних. Обробка персональних даних відповідно до вимог цього Закону здійснюється без отримання згоди суб’єкта персональних даних».
До Верховної Ради вже подали законопроєкт № 3357 від 17.04.2020. Якщо він буде ухвалений, проблема з наданням персональних даних може бути вирішена. Більше того, ми розуміємо, що невдовзі в уповноважених осіб з’явиться обов’язок вказувати свої персональні дані в системі Прозорро. Тому я б не радила замовникам порушувати і розраховувати на те, що вони просто сховають винних від ДАСУ.

Якою є нова практика моніторингу? Чи можна буде оскаржити у судовому порядку штрафи, накладені ДАСУ? Чи реалізовано це в системі?
Закон вступив у дію недавно, тому незабаром побачимо, якою буде практика ДАСУ, і зможемо зробити висновки, чи переходить служба від аналізу формальних помилок до ризик-орієнтованого підходу. Звичайно, позиція ДАСУ може бути оскаржена в суді. Знову ж таки, мені дуже цікаво, як складатиметься судова практика як у цих справах, так і у притягненні до адміністративної відповідальності у судовому порядку. Адже суми штрафів зросли, і кожна така справа буде під пильною увагою закупівельної спільноти.
Найближчим часом у системі Прозорро буде реалізовано можливість оприлюднення ДАСУ інформації про складені протоколи про адміністративне правопорушення, а також про відкриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення. У замовників з’явиться можливість вказати у системі, чи оскаржували вони ці стягнення у судовому порядку.

Які зміни відбулися в оскарженні? Який вплив вони матимуть на замовників та учасників?
На сьогодні в системі Прозорро повністю реалізовано новий механізм оскарження, оновлено кабінет АМКУ, в якому відбувається робота зі скаргами, а також тривають роботи з покращення юзабіліті кабінету. На мою думку, це той випадок, коли передбачені новою редакцією Закону зміни вирішили ключові проблеми всіх стейкхолдерів.
Поясню, про що йдеться. Наприклад, замовники часто скаржились на так званих «тендерних тролів», які затягували та зривали торги. Звісно, якщо вартість скарги на мільйонному тендері 5 тис. грн або 15 тис. грн, можна «дозволити собі» зловживати правом на оскарження. З іншого боку, добросовісні постачальники неохоче оскаржували торги на незначні суми – для них вартість здавалась зависокою. Саме тому диференційована плата за скаргу залежно від очікуваної суми тендера стала тим рішенням, яке задовольнило обидві сторони.
Інший приклад. Близько 40% скарг подавались до АМКУ без квитанцій про оплату. Але колегія з розгляду скарг повинна була кожну таку скаргу розглянути і винести рішення про неприйняття її до розгляду. Новий механізм оскарження, реалізований в системі Прозорро, гарантує, що на розгляд до АМКУ надійдуть лише ті скарги, які попередньо сплачені скаржником. Я вже не кажу про те, наскільки зручно для скаржника сплатити скаргу онлайн, коли система сама вираховує її вартість та пропонує різні можливості оплати.
І найголовніше, що дійсно є показником справедливості у системі – це повернення скаржнику оплати за подану скаргу, якщо вона була задоволена АМКУ.

Сьогодні на рівні Парламенту обговорюють реформу АМКУ та, зокрема, зміни, які стосуватимуться оскарження у публічних закупівлях. Можете розповісти про це детальніше?
Ми розуміємо, що сьогодні на колегію АМКУ з розгляду скарг у публічних закупівлях доводиться надзвичайне навантаження – лише у 2019-му вони розглянули близько 11 тис. скарг. Тому ідея створення кількох комісій, які б складались не з державних уповноважених АМКУ, а займались би виключно розглядом скарг, є досить правильною.
Втім не можу погодитись із формою реалізації такого рішення, яку сьогодні пропонують. Зокрема, законопроєкт № 3132 від 27.02.2020, яким були запропоновані відповідні зміни до закону про АМКУ, не передбачав внесення дзеркальних змін до Закону, що могло взагалі створити колапс системи оскарження.
Крім того, я вбачаю ризик у тому, що зазначений законопроєкт надає президенту право призначати Уповноважених з розгляду скарг, Конституція України такого права не передбачає. Хочеться бути впевненою у незалежності та професійності людей, які розглядатимуть скарги. Мені здається, що досягти цього можна лише через проведення незалежних конкурсів, запровадження обґрунтованих вимог до компетенцій кандидатів і прозору процедуру звільнення та призначення.
Якщо відповідні зміни будуть передбачені цим або іншим законопроєктом, я готова долучитись до його підтримки та промоції.

Взаємодія АМКУ та ДАСУ. Чи буде ДАСУ моніторити та встановлювати порушення за результатами розгляду скарг АМКУ? Наприклад, безпідставне відхилення або невідхилення тих пропозицій, які мають бути відхилені згідно із законом.
Мені б дуже хотілось, щоб відбувся діалог між АМКУ і ДАСУ. Насправді ми вже неодноразово ініціювали такі зустрічі, втім не встигаємо їх провести через зміни політичної ситуації, прихід нових людей, зміну пріоритетів тощо. Я бачу, що інколи виникають ситуації, коли ці органи намагаються перебирати на себе повноваження одне одного, і це точно не йде на користь замовникам і постачальникам. Тому такий діалог потрібен. Я впевнена, що він буде.
Щодо моніторингу – ми вже передбачаємо розроблення автоматичного ризик-індикатора для ДАСУ, який свідчить про невиконання рішення АМКУ. На мою думку, а також на думку законодавця, це тяжке порушення, оскільки воно здійснюється свідомо і колосально підриває довіру бізнесу до процесу оскарження і до системи Прозорро в цілому.
Якщо дивитись на безпідставне відхилення та невідхилення тих пропозицій, які повинні бути відхилені згідно із законом, мені здається, що варто ще проаналізувати практику АМКУ, аби впевнитись, що вона усталена і може бути підставою для розроблення відповідних ризик-індикаторів.
Зараз ДАСУ дивиться на ці потенційні порушення більш широко. Наприклад, є автоматичний ризик-індикатор, який сигналізує, що замовник відхилив усі тендерні пропозиції, крім однієї. І тут уже має підключатись досвід аудитора, який проаналізує, чи була ця ситуація природною, чи було зловживання.
У будь-якому випадку, якщо внаслідок оскарження замовник виправив ситуацію, суди підтримують таку позицію, що штраф не може бути накладений.

Якими будуть ваші пріоритети у 2020-му? Яких змін ще варто очікувати замовникам та постачальникам?
Я дуже сподіваюсь, що нове керівництво ДАСУ продовжить діалог із громадськістю щодо підвищення ефективності моніторингу та контролю в публічних закупівлях. Мені хочеться, аби це була спільно вироблена «дорожня карта», яка окреслить наявні проблеми, шляхи їхнього вирішення та зони відповідальності.
Впевнена, що громадський контроль у публічних закупівлях займає особливе місце. Тому в цьому році ми створимо зручний інструмент для ГО, які зможуть онлайн направляти свої звернення до ДАСУ та отримувати відповідь. З іншого боку, для ДАСУ це означатиме можливість швидше обробляти такі звернення і одразу розпочинати моніторинг з цієї підстави. Ну і, звичайно, ми продовжимо роботу над системою автоматичних ризик-індикаторів, аби сигналізувати ДАСУ про більшу кількість явних та потенційних порушень.
Що стосується підвищення спроможності АМКУ, я впевнена, що будуть ухвалені правильні рішення, які дозволять перезавантажити роботу колегії. Важливо лише, щоб при цьому не постраждала усталеність практики АМКУ. І це вже питання до професійної спільноти – робити відповідний аналіз та сигналізувати про проблеми.
Також ми працюватимемо над тим, аби запустити відеоконференцзв’язок для віддаленої участі скаржників і замовників у засіданнях колегії АМКУ. Зрозуміло, що в умовах карантину це питання набуває великої ваги, і ми спробуємо його вирішити.

Редакція дякує за розмову
п. Кристині Гуцаловій!