КОНСАЛТ ІНФО №3 (9)

ОЛЕГ КУШНІР

ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ

Напевно, одним із найбільш усталених канонів у закупівельній сфері є те, що кожен окремо взятий орган Державної казначейської служби є такою собі окремою державою, яка не має загальноприйнятої та чіткої позиції щодо усіх проблемних питань, пов’язаних із реєстрацією бюджетних зобов’язань за договорами про закупівлю.
Тут потрібно розуміти, що це не примхи казначеїв, адже вони так само, як і закупівельники, мають прилаштовуватись до динамічних змін законодавства.

Що нести до казначейства?
Стаття 7 Закону передбачає, що для здійснення оплати за договором про закупівлю казначейство перевіряє наявність:
– договору про закупівлю;
– річного плану закупівель;
– звіту про результати проведення процедури закупівлі.
Саме ці документи підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір.
При цьому перевірку наявності відповідних документів здійснюють шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
Водночас пунктом 2.2 Наказу № 309 встановлено, що розпорядники бюджетних коштів протягом семи робочих днів із дати взяття бюджетного зобов’язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання (договір про закупівлю із усіма додатками).

Укладення договору про закупівлю є бюджетним фінансовим зобов’язанням

А в які строки подавати документи до Казначейства?
Пункт 2.2 наказу № 309 дає чітку відповідь – протягом семи робочих днів із дати:
– оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі у разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів);
– взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).
У разі відсутності кошторисних призначень розпочати процедури закупівель можливо. Наприклад, вони розпочаті у минулому році, а завершуються у цьому році. Проте договір рекомендуємо укладати тільки після затвердження асигнувань в установленому порядку або чітко зазначати у договорі початок його дії з урахуванням наявності повноважень на взяття зобов’язань.

Звіт про результати проведення процедури закупівлі та реєстрація договору: що перевіряє казначей?

– Відповідність конкретної назви предмета закупівлі та коду ДК 021:2015 у звіті про результати проведення процедури закупівлі та договорі про закупівлю.

І назва, і код предмета закупівлі мають бути однаковими. Оскільки звіт формується автоматично в системі після завантаження договору про закупівлю. Слід розуміти, що дані про конкретну назву предмета закупівлі та код ДК 021:2015 «підтягуються» у звіт із оголошення про проведення відкритих торгів або повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури).

– Кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг.

Якщо у закупівлі замовник вказав, наприклад, одиницю виміру «тонна» й зазначив відповідну кількість, то в договорі про закупівлю вже не можна поставити одиницю виміру «кг».

– Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг у звіті про результати проведення процедури закупівлі має відповідати договору про закупівлю.

Замовники доволі часто саме тут потрапляють у «пастку». Наприклад, при закупівлі бензину та дизельного палива, відпуск якого буде здійснюватись на АЗС, вказують, що місцем поставки є адреса замовника. Рекомендуємо вказувати при закупівлі такого предмета закупівлі в графі місце поставки «АЗС учасника – переможця».

– Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг.

Під час створення оголошення про проведення відкритих торгів замовники часто ставлять початковий строк поставки, але інколи процедура затягується через внесення змін до ТД чи оскарження торгів. Тож за фактом договір укладають дещо пізніше, ніж початковий строк поставки. Тут і виникають проблеми з Казначейством. Рекомендуємо вказувати лише кінцевий строк поставки, наприклад, «до 31 грудня 2019 року».

– Суму, визначену в договорі про закупівлю, у звіті про проведення процедури формують із кінцевої, яку учасник-переможець вказав у аукціоні.

Звертайте увагу, щоб сума в договорі відповідала сумі аукціону. Якщо не вистачає грошей на договір, бо затвердили менше фінансування, чи неможливо вийти на суму договору, перемножуючи кількість на ціну за одиницю товару – все одно сума в договорі має відповідати сумі ТП учасника в аукціоні.

Приводити у відповідність до кошторисних призначень чи вирівнювати суму договору, перемножуючи кількість на ціну за одиницю товару, потрібно після того, як процедура завершена шляхом внесення змін до договору про закупівлю, керуючись частиною 4 статті 36 Закону.
– ПДВ. Якщо ви оголошуєте торги із ПДВ, а перемагає платник єдиного податку, то замовник зіткнеться із проблемою, що в договорі про закупівлю сума без ПДВ, а у звіті – з ПДВ.

ОЛЕГ КУШНІР

засновник групи компаній Агентство «Консалт», головний редактор журналу «Консалт Інфо»